Запашні домашні груші — це надзвичайно смачно. А ще здавна лікарі цінували ці плоди як засіб, що сприяє швидкому загоєнню ран та зниженню температури. Також груші дуже корисні для роботи серця, бо містять багато калію і допомагають кровотворенню завдяки вмісту фолієвої кислоти. Щоб таке добро припасти й на зиму — саме час консервувати. Своїми рецептами ділиться 80–рiчна Ганна Василівна Ковальчук із Хмельниччини, чиїми вареннями та компотами ласують семеро дітей, тринадцятеро внуків, а зараз ще й шестеро правнуків.
Для компоту з груш бабуся радить використовувати плоди зі щільною м’якоттю. Груші можна консервувати половинками, четвертинками, із шкірочкою і без неї. Відібрані плоди треба вимити, нарізати, видалити насіннєву коробочку і на нетривалий час занурити в холодну воду. Щоб груші в компоті були м’які, їх треба проварити в розчині лимонної кислоти (на 1 л води — 1 г кислоти) 10—15 хвилин, потім швидко охолодити водою, укласти в банки і залити цукровим сиропом 25—30–відсоткової концентрації. Далі банки накрити кришками і стерилізувати: літрові — 25 хвилин, трилітрові— 35 хвилин. Закрутити, перевернути і накрити, поки не охолонуть.
Для приготування варення з лимонними цукатами Ганна Василівна рекомендує відбирати дрібні груші і варити їх не розрізаючи — тоді, по–перше, зберігається форма, по–друге, варення буде соковитішим. На 1 кг груш потрібно 1,2—1,3 кг цукру. Помиті плоди вкладаємо в банки та бланшуємо 10—15 хвилин, потім охолоджуємо у воді. У посудині варимо сироп із 600—700 г цукру та 1—1,5 склянки води, що залишилася після бланшування. Далі беремо один помитий лимон, не знімаючи шкірки, нарізаємо кубиками та додаємо до проварених груш. Усе заливаємо гарячим сиропом і витримуємо 3—4 години. Опісля доводимо до кипіння на слабкому вогні, кип’ятимо 5—8 хвилин, знову охолоджуємо і витримуємо ще 8 годин. Після цього знову проварюємо 5—8 хвилин і заливаємо сиропом, який готуємо з іншої частини цукру, (600 г) з меншою кількістю води (0,7—1 склянка). Наразі консервуємо.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
