Не лежи на боку, а лети до Баку

      У правильності урядового рішення про використання трубопроводу «Одеса—Броди» для транспортування нафти в Західну Європу засумнівався Президент Кучма, свій сумнів він публічно висловив уже вдруге впродовж тижня. Це означає, що Україна може «передумати» і погодитися на російську пропозицію реверсного використання нафтогону.

      Перший дошкульний критичний постріл у «трубу» Леонід Кучма зробив у вівторок: на спільній із президентом Грузії Михаїлом Саакашвілі прес-конференції він назвав «Одеса—Броди» економічно невигідним проектом. «Ми так хочемо сподобатися комусь, що навіть ігноруємо національні інтереси», — сказав тоді Кучма. «Хтось» миттєво і правильно зрозуміли під цим натяком себе й негайно відгукнулися — другий заступник держсекретаря США Стівен Пайфер, перебуваючи саме з візитом у Києві, наголосив, що пряме використання нафтогону є стратегічною перевагою України і вкотре повторив запевнення Сполучених Штатів сприяти реалізації цієї ідеї. Втім Пайфер водночас змушений був визнати, що «процес запуску нафтопроводу «Одеса—Броди» відбувається не так швидко, як хотілося б». Отже, український Президент висловив свій скепсис щодо «труби» вдруге. «Ми виступаємо винятково транспортером, але не маємо ні покупця нафти, ні продавця. Ось у цьому трагедія», — сказав він на позавчорашній прес-конференції. Контрактів на постачання каспійської нафти немає, все, що видобувається Казахстаном, уже «розписано» в інших контрактах, мотивував Кучма. І згадав, як телефонував тамтешньому президентові Назарбаєву з проханням посприяти, на що Нурсултан Абішевич відповів: «Тобі відмовити не можу, пару мільйонів тонн ще якось нашкребу, але не більше». Нафти для заповнення українського трубопроводу на Каспії немає, переконує Леонід Кучма. Одному журналістові він навіть пообіцяв дати літак і нехай, мовляв, летить в Азербайджан і сам домовляється, тоді й побачимо, чия правда візьме гору. «Пару лагідних» слів адресував Л. Д. й американцям, які лише багато говорять про «Одеса—Броди», а на противагу «тягнуть «Баку—Джейхан», бо вони в ньому зацікавлені».

      Згадані виступи Кучми збентежили наших партнерів у Польщі та в Євросоюзі, котрі зацікавлені в реалізації українського нафтогону. Вони, партнери, вкотре розгубилися від розгубленості самого ж Києва. Адже Київ кілька років вагався — аверс чи реверс, потім, у січні нинішнього року, компетентна експертна комісія все-таки дійшла висновку, що пряме використання нафтопроводу вигідніше з точки зору економічної стратегії, рішення це схвалив уряд України, то ж нині постає природне запитання: на підставі яких підрахунків Президент не схвалює західний напрямок «Одеса—Броди»? І чи його слова означають зміну офіційно оголошеної української позиції стосовно прямого використання нафтогону? Саме від цього запитання й ухилився головний критик аверсу: Леонід Кучма пояснив, що висловлює тільки свою думку голови держави, а питання аверсу чи реверсу слід звертати до виконавчої влади, зокрема до Андрія Клюєва, відповідального віце-прем'єра в уряді.