За настановами предків, коли прийшов Спас, варто готувати рукавиці про запас. Утім доречніше у найближчі вихідні скерувати «лижі» на Івано–Франківщину, де проходитиме Фестиваль автентичної карпатської кухні «Смачний Спас». Назва дводенного дійства на Коломийщині має двояке прочитання: і село, в якому воно відбуватиметься, — Спас, і напередодні, 19 серпня, — справжній другий яблучний Спас. Центровою на фестивалі буде «Країна гурманів» — творчий кулінарно–мистецький конкурс місцевих рецептів, яким не менше 50 років. Відразу ці кухарсько–автентичні надбання карпатців впишуть у спеціально виготовлену величезну книгу, розміром близько 90 на 60 см.
Як можна приправляти страви коломийками та народними прикметами, у Києві на презентації фестивалю показали спасівці Галина та Михайло Стовпюки. «Якщо когось із сусідніх сіл запитати, чому вони йдуть на весілля чи якесь із церковних свят у Спас, часто можна почути: «Бо там спаська замащанка буде!» — розповідає Михайло Стовпюк, голова асоціації «Чиста флора», одного з організаторів фестивалю. — Навіть пісню народ про цю страву склав: «Ой легенька коломийка, легенька, легенька. Через тую замащанку болить головонька...»
Узагалі–то йдеться про тушковане м’ясо у великій кількості соусу. Щоб приготувати його по–спаськи, потрібен великий чавунний казан, домашня піч і або лише свинина, або свинина навпіл із яловичиною. Спочатку в казані на смальці півгодини тушкують шматки м’яса, потім додають цибулю і томатну пасту. Окремо на сковорідці також на смальці обсмажують борошно, вливають туди окріп — і відправляють соус у казан. Насамкінець додають часник, за смаком солять і перчать. Далі накривають казан кришкою, яку «замащують» тістом. Закупорена страва має упрівати годин шість. «У піч перед святом замащанку ставили ввечері. Коли вранці збиралися до церкви, господиня встигала заглянути до печі, витягувала казан, знімала запечене тісто з кришки і пробувала страву», — розповідає Галина Стовпюк. Їдять замащанку обов’язково з хлібом, який вмочають у соус. (Тому подібну страву на Самбірщині називають мачанка — з наголосом як на першому, так і на другому складі). Приготувати замащанку можна і в духовці. Для 2 літрів страви потрібно 400 г смальцю (по половині у каструлю і на сковорідку), 2 великі цибулини, 2 зубчики великого часнику (ті, що показала п. Галина, — як одна голівка невеликого), 200 г борошна, 1—2 столові ложки томатного соусу. У піст спасівці готують замащанку на олії з грибів або з риби.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
