Непокарана зрада, або велика російська операція проти примирення України та Польщі
У квітні 2010 року в Українському домі відкрили виставку, яка мала вигляд історичної експозиції, але працювала як політична міна сповільненої дії. >>
«Сильна Україна» — корумпована Україна?
07.08.2010
Сергій Тігіпко у штабі Януковича–2004: для перемоги патрона можна дати й хабара на мільйон доларів. (з архіву «УМ».)
Сайт «Українська правда» оприлюднив резонансну статтю, що стосується віце–прем’єр–міністра Сергія Тігіпка. Точніше, його діянь шестирічної давності, коли тодішній голова Нацбанку очолював виборчий штаб кандидата в президенти Януковича.
Нинішній викид компромату збігається з початком кампанії щодо місцевих виборів, у яку активно включився пан Тігіпко зі своєю партією «Сильна Україна». Тому частина коментаторів розцінюють статтю «УП» як замовлений удар по лідерові «СУ». Зараз партія Тігіпка якраз розміщує в пресі багато проплачених матеріалів, що виставляють Сергія Леонідовича таким собі бійцем–реформатором, якого після третього місця, несподівано здобутого на президентських виборах, ледь не силою змусили працювати в уряді «регіоналів», і тепер він там героїчно змагається за реформи на благо всієї країни. Тож, мовляв, треба «врізати» по Тігіпку застарілим — мабуть, вигаданим — компроматом.
Однак суть статті на «Правді» є цінною сама по собі. Хоча б тому, що свідчить і про нахили пана Тігіпка — нібито «чесного» та «незаплямованого» політика, і про характери двох інших помітних громадсько–політичних діячів — Дмитра Понамарчука й покійного Ілька Кучеріва.
Мільйон за брехню на 1,5%
Скандал став можливим завдяки статті, що вийшла в журналі «Євроатлантика» — науковому виданні Інституту євроатлантичної інтеграції. Матеріал присвячений пам’яті Ілька Кучеріва — директора фонду «Демократичні ініціативи», який помер у травні. Автор одного з дописів — Дмитро Понамарчук, політтехнолог у Партії регіонів, раніше відомий як прес–секретар В’ячеслава Чорновола.
Згадуючи Кучеріва, Понамарчук вирішив поділитися історією, що мала місце перед другим туром виборів Президента 2004 року. Кучерів тоді очолював Національний екзит–пол, який фактично єдиний був не підконтрольний тодішній владі. Зокрема, на результатах того екзит–полу ґрунтувалися дії опозиції, які переросли в Помаранчеву революцію та перемогу Віктора Ющенка. Розповідь Понамарчука стосується спроби начальника штабу Януковича Сергія Тігіпка забезпечити необхідні владі результати екзит–полу.
Тігіпко попросив Понамарчука виступити посередником у підкупі Кучеріва, тобто Національного екзит–полу. Соцілогічні дослідження перед другим туром виборів показували невелику перевагу Ющенка, а Тігіпко просив сфальсифікувати результати на користь Януковича — в межах статистичної похибки. Ціна питання — мільйон доларів.
«333 тисячі можеш узяти і відвезти Ількові просто зараз. 333 тисячі — коли він дасть за пару днів до другого туру відсотка півтора на користь Януковича. І ще 333 тисячі — коли «Демократичні ініціативи» (фонд Кучеріва) оголосять наживо по телебаченню його (Януковича) перемогу за підсумками Національного екзит–полу після закриття виборчих дільниць 21 листопада 2004 року. А ЦВК потім, мовляв, теж «не схибить», — переказує прохання Тігіпка Понамарчук, для якого Ющенко і тоді «не був кумиром».
«Про те, що все серйозно, — жодного сумніву. Цей банкір сказав — банкір зробив, людина слова», — переконаний Дмитро. У коментарях пресі він підтверджує, що все так і було, як описано в «Євроатлантиці».
«Лише 1,5% — яка дрібниця, бо все в межах похибки... Але, вислухавши пропозицію, Ілько Кучерів сказав: «Ні!» М’яко і без емоцій...» — закінчує «медійник» із середовища Партії регіонів. Він каже, що цей його матеріал — «не «за» чи «проти» Тігіпка, це публікація пам’яті Ілька». На запитання, що робитиме Понамарчук, якщо Тігіпко подаватиме до суду, він відповів: «Хай позивається, але сказане мною є абсолютною правдою».
«Пронизана корупцією країна...»
Виходить так, що завдяки непідкупності Кучеріва Помаранчева революція отримала підстави домагатися обрання Президентом справжнього переможця виборів — Ющенка. Тепер Ількові — земля пухом, Президент уже не Ющенко, а Віктор Янукович, а Сергій Тігіпко має свій шмат влади, на який претендував ще у 2004–му. І проводить активну піар–компанію, аби закріпити свій успіх ще й на місцевих виборах.
«Пронизана корупцією і казнокрадством політична система держави перетворює Україну на відсталу, слабку, непередбачувану країну», — «смалить» програма партії «Сильна Україна», що висить на офіційному сайті. На тому ж сайті скандал із корупційним мільйоном для Ілька Кучеріва ніяк не коментується. І всі спроби отримати коментарі від Сергія Тігіпка щодо цієї справи станом на вчорашній вечір були марними.
