Прикро було почути із вуст головного редактора «Сучасності» Тараса Федюка зізнання, що видання не слід чекати аж до вересня. Хоча й осінній випуск під питанням. Причина — проблеми з фінансуванням.

Сьомого серпня учасники міжнародного бердянського кінофесту десантуються на Хортиці. Пропішкувавши історико–культурним комплексом «Запорозька Січ», делегації перепочинуть на перегляді вистави Театру «Запорізький спас», а затим біля знаменитого дуба на Верхній Хортиці зустрінуться з журналістами.

Як правило, закінчивши сезон у червні, український театр знімає чохли з крісел і піднімає завісу десь у вересні. Тобто між закриттям–відкриттям виникає люфт у кілька місяців: звісно, найкраще використати його для відпочинку і відпусток, хоча є й такі трупи–трудоголіки, які навіть на «мертвий» літній сезон не зупиняються в роботі.

Неда Неждана в сучасній українській драматургії — на перших ролях: вона не тільки лауреат різних конкурсів, а й укладач антологій, рецензент, співробітник Центру експериментальної сучасної драматургії, дослідник–науковець. Тобто людина, яка на українську драматургію дивиться під різними кутами зору.

Про Миколу Хвильового написано чимало — і то найбільшими гуманітарними авторитетами: згадати бодай розвідки Юрія Шереха та Івана Дзюби. Щойно вийшла новинка: «Полювання на Вальдшнепа. Розсекречений Микола Хвильовий» (К.: Темпора).