Близько трьох тисяч працівників ВАТ «Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе» зібралися біля приміщення заводоуправління, протестуючи проти зниження заробітної платні за наказом генерального директора підприємства. Представники різних цехів були одностайними в гаслах «Адміністраціє, не лізь до кишені робітника!», «Президенте, ти чуєш кожного? Нас 15 тисяч». Відтак прийняли резолюцію, що вимагає відміни наказу керівника, збереження цілісності трудового колективу, дотримання трудового законодавства та вирішення всіх соціально–економічних питань за участі профкому.
Згадали і Президента Януковича, який у час передвиборчої кампанії виступав на підприємстві, обіцяючи підвищення платні. Із заводоуправління до мітингуючих ніхто не вийшов. Втім за день до акції протесту генеральний директор В’ячеслав Романов озвучив свою позицію на випереджувальній прес–конференції, пояснивши, що економія вимушена. Підприємство — давній флагман машинобудування — довго витримувало тиск економічної кризи. Наразі ж вона вплинула і на «фрунзенців».
Сталося так, повідомив генеральний, що кілька серйозних азійських партнерів не підтвердили своїх замовлень. Контракти «зависли». У загальному обсязі замовлень вони становлять 20—25 відсотків, а це — близько ста мільйонів доларів США. Відразу знайти нові замовлення практично неможливо. Усе це відбилося на результатах першого півріччя: порівняно з відповідним періодом минулого року падіння обсягів реалізації становить 13—15 відсотків. Відтак вирішили максимально скоротити внутрішні витрати підприємства на електроенергію, газ та воду. Довелося скоротити видатки й на оплату праці. Але при цьому, наголосив керівник, власне фонд оплати праці залишається незмінним — більше ніж удвічі скорочено лише премію. А в IV кварталі, обіцяє В’ячеслав Романов, ситуація стабілізується.
Утім не всі пояснення керівництва сприймаються робітниками. Як сказав на мітингу представник 17–го цеху від імені своїх 300 колег, втрачають в оплаті робітники, зайняті випуском продукції. А от керівники, які не забезпечили їх роботою, ні. «Вони отримують по 60—200 тисяч, тоді як ми не можемо отримати свої півтори тисячі!». Тож профком підприємства схиляється до переговорів та позову до суду. Інша частина працюючих закликає до забастовки.