Головні нарікання на роботу рівненського комунального підприємства «Міськсвітло» зводилися до того, що у нічний час на рівненських вулицях та у дворах перехожим доводилося просуватися навпомацки — в місті працював лише один вуличний ліхтар із трьох. Така вимушена економія обумовлювалася відвертою нестачею коштів для розрахунків за спожиту електроенергію. Та, виявляється, i темряву на вулицях обласного центру можна ставити собі в заслугу. Зокрема, начальство «Міськсвітла» повідомило, що минулого року використало на освітлення Рівного 1,55 мільйона кіловат-годин проти 5 мільйонів, які витрачалися для цієї мети у 1993 році, і зекономило 101 тисячу кіловат-годин електроенергії, якої достатньо для освітлення міста у літній період. Щоправда, слід зазначити, що така економія досягнута ще й через те, що застарілі енергомісткі світильники у Рівному нині замінюють на сучасніші й економічніші.
Однак, як казав один із персонажів популярного кінофільму «Формула кохання», все, що одна людина побудувала, інша запросто може зруйнувати. Отож поки міські електрики працювали над тим, аби Рівне мало гідне освітлення, несвідомі мисливці за кольоровими металами «трудилися» в іншому напрямі — за даними Міськсвітла, у парках і скверах міста, в районі озера Басів Кут та у селищі Ювілейному їхніми стараннями виведено з ладу 120 світильників, викрадено понад 18 кілометрів електричного дроту. А це означає тільки одне — пітьма й надалі залишатиметься не вигнаною з рівненських вулиць.