«Реджина Маргарита» з Неаполя

14.07.2010
«Реджина Маргарита» з Неаполя

Джузеппе Іролло й у Києві готує піцу у спеціальній печі. (Фото надане піцерією Napule.)

Однією з класичних італійських страв, безперечно, є піца. Про цю страву розповідає піцайоло з Неаполя, що працює в Києві, Джузеппе Іролло.

— Синьйоре Іролло, яка з версій про те, коли і як з’явилася піца, вам подобається найбільше?

— Традиція запікати хлібні коржі з додатковими інгредієнтами нараховує не одне тисячоліття. В Італії вона живе й донині — у приготуванні фокачі. Неаполітанська піца — така, яку ми їмо зараз, — з’явилася приблизно у середині XYIII століття.

— Коли ми були на Сицилії, місцеві мешканці переконували нас, що різото, а не піца — традиційна страва на цьому італійському острові. Що таке піца для жителів Неаполя?

— Насправді різото — це, швидше, міланська кулінарна традиція. На Сицилії дуже люблять пасту «Сичиліана» (з баклажанами). Для жителів Неаполя традиційними є піца (перш за все «Маргарита» — «Реджина Маргарита» — з моцарелою з молока чорних буйволиць) та спагеті зі свіжими гребінцями, виловленими у місцевих водах.

— Чим неаполітанська піца відрізняється від піц, які роблять в інших містах Італії?

— Є принципові відмінності приготування неаполітанської піци та тих, що готують у Центральній та Північній Італії. Їх кілька. Перша — складники тіста. У Неаполі — це борошно, вода, дріжджі та сіль. У центральних та північних районах можуть додавати яйця, оливкову олію, цукор; тісто тут тонке і хрустке. Друга принципова відмінність у тому, що в Неаполі піци випікають у печах, складених вручну зі спеціальної вогнетривкої цегли і туфового каменю, температура у них сягає 500 градусів. Для випікання піци достатньо 1—1,5 хвилини. Корж готової піци виходить тонкий, але не пересушений, з характерним пухким краєм. Інгредієнти піци не встигають «перепектися», лишаються свіжими та соковитими. У центральних та північних районах використовують фабричні печі, температура у яких не перевищує 300—400 градусів; піца у них випікається довше, тісто в результаті стає сухішим.

— Якщо подивитися меню піцерії Napule — складником 19 піц із 20 є сир моцарела. Чому?

— Моцарела — один з основних інгредієнтів неаполітанської піци. Найтрадиційніша, повторюся, — це «Маргарита» (моцарела, томати чері, базилік). Усе решта — варіації на тему.

— Є піца «Чотири сири». Це максимальне число видів цього продукту, які можливо поєднувати в одній піці?

— Традиційно піцу «Чотири сири» наповнюють моцарелою, ґорґонзолою, фонтіна та парміджано. Проте скільки видів сиру і які класти в піцу — вирішує піцайоло. У піцерії Napule, крім класичного набору, в цю піцу я ще кладу емменталь та рікотту — всього шість сирів.

— Які інгредієнти не варто класти у піцу?

— Я категорично проти ананасів у піці; не люблю куряче м’ясо у піці (це по–американськи). Обережно ставлюся до риби, оскільки у неї можуть бути дуже інтенсивні запах і смак.

— Яка ваша улюблена піца та вашої дружини, яка теж працює разом із вами в Києві?

— «Реджина Маргарита».

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>