Броніслав Коморовський виграв вибори на гаслі «Згода будує». Відносини Польщі з Україною він обіцяє залишити без змін. (Фото Рейтер.)
Виборчої несподіванки у Польщі не сталося — перемогу з досить переконливим відривом здобув Броніслав Коморовський. За даними Польської державної виборчої комісії, 95 відсотків оброблених бюлетенів засвідчили — висуванець правлячої партії «Громадянська платформа» отримав у другому турі 52,63 відсотки голосів виборців. У лідера партії «Право і справедливість», брата загиблого в авіакатастрофі під Смоленськом Леха Качинського Ярослава — 47,37 відсотка голосів. Остаточні підсумки голосування ЦВК обіцяла оприлюднити вчора увечері, коли цей номер «УМ» уже був зданий до друку, але суттєво вплинути на результат не могло вже ніщо.
Напередодні виборів наближені до штабів політологи обіцяли «в разі чогось» запеклу боротьбу, включно із судовою. Але до цього не дійшло. Зі зрозумілих причин: для обох політиків це черговий «останній шанс» зберегти індивідуальний політичний маневр, не розчинившись у харизмі партійних соратників.
«У певний момент ми втратили довіру до соціологічних досліджень. У день виборів усе «роз’їхалося», — заявила депутатка Сейму від «ГП» Малгожата Кідава–Блонська. За її словами, під час кампанії серед політиків «Платформи» не все було гладенько — «нотка сумніву спричиняла неспокій».
Справді, на цьогорічних виборах Ярослав Качинський почав настільки стрімко насідати на п’яти Коморовському, який на початку нібито впевнено лідирував, що польські соціологи втратили однозначну впевненість у перемозі «Бромка над Ярком». Зрештою, поляки ще добре пам’ятають «сенсацію» попередніх президентських виборів, коли нинішній прем’єр–міністр, лідер «Громадянської платформи» Дональд Туск, вигравши перший тур, у другому несподівано поступився Лехові Качинському. І це при цьому, що більшість соціологічних контор Польщі прогнозували перемогу саме Тускові.
За кілька днів до виборів Коморовський і Качинський схрестили списи у прямому телеефірі. І хоча прямих образ чи звинувачень пролунало обмаль, відчувалося, що за демонстративною ґречністю обоє приховують глибоку і безкомпромісну взаємну нелюбов. Зберігаючи підкреслену коректність, суперники балансували «на межі» — далося взнаки психологічне виснаження. Ярославу Качинському навіть довелося витримати доволі неприємний натяк — говорячи про внутрішні проблеми Польщі, Броніслав Коморовський згадав своїх чотирьох дітей. І в такий спосіб натякнув глядачам, що Ярослав Качинський не лише неодружений, а й бездітний.
Водночас у невтаємниченого глядача могло скластися враження, що дискутували не ліберал Коморовський з євроскептиком Качинським, а два ліво–ліберали з досить розмитими політичними поглядами.
Як з іронією зазначали поляки, відповідаючи на запитання, хто, на їхню думку, виграв ці теледебати, «ввечері ми були впевнені, що їх виграв Качинський, але зранку, почитавши пресу, дійшли протилежного висновку». Річ у тім, що переважна більшість «нейтральних і неупереджених» засобів масової інформації невловимо була на стороні Броніслава Коморовського. І хоча буквально перед самими виборами у деяких ЗМІ були оприлюднені дані опитування, згідно з яким на кілька відсотків лідирував Качинський, більшість мас–медіа не втомлювалися наголошувати на тому, що більше шансів на перемогу має чинний в.о. президента (нагадаємо, згідно з польською конституцією, після трагічної загибелі глави держави маршалок Сейму Броніслав Коморовський перебрав на себе його повноваження).
Як і належить політикам справді європейської держави, лідер відтепер цілком і повністю опозиційного «Права та справедливості» Ярослав Качинський одразу привітав Броніслава Коморовського з перемогою. На той час офіційних результатів іще ніхто не знав — виборчі дільниці щойно зачинилися, але результати всіх трьох загальнонаціональних екзит–полів пророкували Коморовському перемогу з відривом від 2 до 5 відсотків.
«Почну з того, що передбачає добре виховання: вітаю переможця», — заявив Качинський у першій післявиборчій промові. Подякувавши своїм виборцям, лідер «ПіС» закликав об’єднатися для перемоги у місцевих виборах, які відбудуться восени. Як зазначив Качинський, справжнім переможцем є не той, хто після перемоги заспокоюється, а той, хто після поразки мобілізовується для подальших перемог. У промові згадав він і загиблих поляків в авіакатастрофі під Смоленськом, наголосивши на потребі з’ясувати причини трагедії. На думку Качинського, катастрофа президентського літака привернула увагу поляків до справжніх цінностей, серед яких є патріотизм, а «це також було на шою великою перемогою».
У свою чергу Броніслав Коморовський привітав Качинського з «добрим результатом», заявивши, що планує сприяти порозумінню та об’єднанню поляків, які голосували як за нього, так і за його конкурента. Переможець навіть поєднав своє виборче гасло з гаслом Качинського, і наголосив, що «згода будує, бо Польща є найважливіша».
З приходом Коморовського ліберальне кільце у Польщі остаточно замкнулося — адже і прем’єр–міністр Дональд Туск, і обраний президент будуть послідовно перелицьовувати недобудовану Лехом Качинським 4–ту Річ Посполиту. Повноважень для цього їм не бракує. Швидше за все, Польща остаточно відійде від політичного романтизму, намагаючись переформатуватися на європейський, а точніше — на німецький лад. Потрощеним лавам націонал–демократів доведеться стрімко перешиковуватися, щоб віднайти рецепт повернення до влади.
Під час теледебатів ані Качинський, ані Коморовський ні словом не згадали про Україну, розмірковуючи про клімат у Центральній Європі та поглиблену інтеграцію Польщі з ЄС. Хоча потім, у розмові з журналістами, Ярослав Качинський наголосив на тому, що завжди пам’ятатиме про те, як багато важила Україна для його загиблого брата, і вважає її однією з найближчих (не лише в географічному, а й у геополітичному сенсі) до Польщі держав.
У свою чергу Броніслав Коморовський в інтерв’ю польському виданню «Ньюсвік» наголосив на тому, що «особливі відносини» Польщі з Україною «впали значно раніше, ніж Президентом став Віктор Янукович». «Україна — велика країна зі своїми амбіціями, своїми інтересами і своїм потенціалом. Польща не може брати відповідальність за вибір українців і політичну ситуацію в Києві. Але під час мого президентства наша політика щодо України не зміниться», — запевнив майбутній глава Польської держави.
Як і його партійного боса Туска, Коморовського в іноземній пресі часто називають проросійським політиком. І справді, відносини цих двох із Москвою останнім часом виглядають дедалі теплішими, особливо на тлі вельми прохолодного ставлення Кремля до покійного Леха Качинського. Втім багато поляків, які голосували за Коморовського, вважають, що це враження штучно «організоване» Росією. Мовляв, зрозуміло ж, що дружити з газовим монополістом необхідно. Тож коли Росія сама протягнула руку й запропонувала Дональдові Туску разом відзначити сумні роковини Катинської трагедії часів Другої світової, той, як розумний і прагматичний політик, просто не міг відмовитися. А тепер фотографії його обіймів із Володимиром Путіним на місці падіння літака Качинського подають ледве не як доказ того, що «Громадянська платформа» поведе Польщу у кільватер Росії.
Так це чи ні, за президентства Коморовського Варшава з Москвою однозначно порозуміються. Для Польщі це, очевидно позитив. Як для України — побачимо невдовзі.
Недруги Ярослава Качинського під час виборчої кампанії не раз намагалися зіграти на парубоцькому статусі лідера «ПіС». «Напередодні 4 липня у нас масово розсилали СМС–повідомлення з текстом «Голосуй за Коморовського, якщо не хочеш, щоб перша леді пісяла в судок», — розповідає «УМ» мешканка Варшави Агнєшка Попельська. — Це вони мають на увазі, що в Качинського немає дружини, а є лише кіт».
За словами пані Агнєшки, ця СМСка спонукала її голосувати саме за Качинського, бо «неприємно, коли боротьба така брудна». І це при тому, що в першому турі жінка підтримала Коморовського. «Насправді різниця між ними не така й велика — не те що у вас, в Україні», — констатувала полячка.
За Ярослава Качинського проголосували переважно села і дрібні містечка. А майже всі центри воєводств підтримали Коморовського. Єдиним великим містом, у якому перемогу здобув Качинський, став Люблін. В Ополю та Познані Коморовський здобув понад 70 % підтримки. Столиця Польщі також проголосувала за ліберальний курс, забезпечивши Коморовському понад 63%. Загалом електоральна карта Польщі до болю нагадує українську. За підтримкою кандидатів країна фактично поділилася навпіл: Схід підтримав лідера «ПіС», а Захід — висуванця «ГП».
За Коморовського голосувала переважно молодь та люди з вищою освітою, а серед поляків віком за 40 і тих, хто здобув не вище середньої спеціальної освіти, більшість становлять виборці Качинського.
Жінок і чоловіків серед виборців обох кандидатів виявилося фактично порівну.
Броніслав Коморовський:
— У наших відносинах із Росією багато що залежить від персоналій, але важливими є також загальні тенденції в польській і російській політиці. На даний момент ми маємо реальний шанс для покращення взаємин. І я буду старатися якомога прискорити цей процес.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
