Давай, Ламо!

06.07.2010
Давай, Ламо!

Тензін Г’ятсо, Далай–лама 14–й. (Фото Рейтер.)

Сьогодні Тензіну Г’ятсо, більше відомому як Далай–лама 14–й, тобто вкотре реінкарнований Авалокітешвара (втілення безкінечного співпереживання всіх Будд), виповнюється 75. Завдяки інтернету, побувати на святкуваннях зможе кожен охочий: через веб–камеру дійство транслюватиметься у «прямому ефірі». «Буде багато традиційних тибетських пісень і танців, а чимало промов проголошуватимуть тибетською мовою», — попереджає офіційний сайт Далай–лами (www.dalailama.com). До речі, мікроблоги Його Святості є також на сервісах «Твіттер» та «Фейсбук», через які Далай–лама регулярно спілкується з паствою та всіма зацікавленими.

Своє 75–річчя духовний і політичний лідер Тибету відзначатиме в Індії, в головному тибетському храмі міста Дхарамсала. Там він живе у вигнанні вже 51 рік — відтоді, як був змушений тікати із Лхаси в ніч на 17 березня 1959 року. До того Далай–лама впродовж дев’яти років намагався знайти порозуміння з комуністичним Китаєм, який захопив Тибет 1949 року. Але після антикитайського повстання, яке влада жорстоко придушила, про мирне співіснування більше не могло бути й мови, і «простому буддійському монаху», як називає себе Тензін Г’ятсо, довелося залишити рідну землю.

Відтоді Далай–лама 14–й є не лише главою Тибету в екзилі, а й символом боротьби за незалежність від КНР. Хоча сам він неодноразово наголошував, що виступає передусім за надання Тибету більш широкої автономії.

Офіційний Пекін намагається всіляко обмежити вплив духовного лідера тибетців у світі — зокрема, виступає з нотами протесту, коли з Далай–ламою зустрічаються глави інших дер­жав, вважаючи це «втручанням у внутрішні справи КНР». Декого це не бентежить — скажімо, в лютому цього року розмову віч–на–віч із Його Святістю мав президент США Барак Обама. Натомість Росію не на жарт перелякали вже повідомлення у пресі про те, що Москва нібито готова надати Далай–ламі візу для в’їзду в країну (про зустріч із керівництвом держави навіть не йшлося). Виявляється, перекладач неправильно витлумачив слова посла РФ в Індії Олександра Кодакіна. І днями дипломат мусив переконувати китайських колег, що не мав на увазі «нічого такого», що «Росія жодним чином не бажає зашкодити розвитку партнерських відносин із КНР» і «радить Далай–ламі не втручатися в політику та зайнятися налагодженням дипломатичних відносин із Пекіном».

Востаннє духовний лідер тибетських буддистів був у Росії 2004 року й відтоді, незважаючи на численні прохання досить великої буддійської громади в РФ, Далай–ламі не дозволяли в’їхати в країну.

Але й цього Пекіну видалося замало, і тепер у КНР замахнулися на святе: сам принцип призначення Далай–лами. Як заявив заступник секретаря тибетського парткому Компартії Китаю Хао Пен, після смерті Тензіна Г’ятсо реінкарнації «живих будд» затверджуватиме китайська влада. У КПК згадали про прецедент, коли за часів правління імператора Хунлі з династії Цин (XVIII ст.) Далай–ламу обирали за допомогою жереба — кидали в золоту урну кульки з іменами потенційних претендентів на звання реінкарнованого лами, а потім обраного священиками щасливця затверджував імператор. Перспектива повторення такої процедури викликає обурення в Тибеті, мешканці якого вважають, що цей спосіб відкриває необмежений простір для підтасовок з боку китайської влади.

Утім сам Далай–лама 14–й заявляє, що його наступник не народиться на території КНР і, цілком можливо, не народиться взагалі. Хоча «якщо ситуація в Тибеті не зміниться», Далай–ламі все–таки доведеться реінкарнуватися знову.

 

ДОСЬЄ «УМ»

Тензін Г’ятсо (при народженні — Лхамо Тхондруб) народився 6 липня 1935 р. в сім’ї фермерів у селі Такцер, що перебувало під контролем Китаю.

1937 р. до села прибула спеціальна делегація лам, яка після численних перевірок і тестів переконалася в тому, що хлопчик є черговим перевтіленням Авалокітешвари. Після тривалих переговорів з місцевою адміністрацією дитину забрали до столиці Тибету Лхаси, де розташована резиденція Далай–лам.

22 лютого 1940 р. Далай–лама 14–й зійшов на трон.

У ніч 17 березня 1959 р. був змушений тікати від переслідування китайської влади до Індії. Відтоді живе в Дхарамсалі (штат Хімачал–Прадеш), де знаходиться уряд Тибету у вигнанні.

Вважає себе реінкарнацією Далай–лами 5–го, який у XVII ст. об’єднав Тибет.

Лауреат Нобелівської премії миру 1989 р.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>