Давай, Ламо!

Сьогодні Тензіну Г’ятсо, більше відомому як Далай–лама 14–й, тобто вкотре реінкарнований Авалокітешвара (втілення безкінечного співпереживання всіх Будд), виповнюється 75. Завдяки інтернету, побувати на святкуваннях зможе кожен охочий: через веб–камеру дійство транслюватиметься у «прямому ефірі». «Буде багато традиційних тибетських пісень і танців, а чимало промов проголошуватимуть тибетською мовою», — попереджає офіційний сайт Далай–лами (www.dalailama.com). До речі, мікроблоги Його Святості є також на сервісах «Твіттер» та «Фейсбук», через які Далай–лама регулярно спілкується з паствою та всіма зацікавленими.

Своє 75–річчя духовний і політичний лідер Тибету відзначатиме в Індії, в головному тибетському храмі міста Дхарамсала. Там він живе у вигнанні вже 51 рік — відтоді, як був змушений тікати із Лхаси в ніч на 17 березня 1959 року. До того Далай–лама впродовж дев’яти років намагався знайти порозуміння з комуністичним Китаєм, який захопив Тибет 1949 року. Але після антикитайського повстання, яке влада жорстоко придушила, про мирне співіснування більше не могло бути й мови, і «простому буддійському монаху», як називає себе Тензін Г’ятсо, довелося залишити рідну землю.

Відтоді Далай–лама 14–й є не лише главою Тибету в екзилі, а й символом боротьби за незалежність від КНР. Хоча сам він неодноразово наголошував, що виступає передусім за надання Тибету більш широкої автономії.

Офіційний Пекін намагається всіляко обмежити вплив духовного лідера тибетців у світі — зокрема, виступає з нотами протесту, коли з Далай–ламою зустрічаються глави інших дер­жав, вважаючи це «втручанням у внутрішні справи КНР». Декого це не бентежить — скажімо, в лютому цього року розмову віч–на–віч із Його Святістю мав президент США Барак Обама. Натомість Росію не на жарт перелякали вже повідомлення у пресі про те, що Москва нібито готова надати Далай–ламі візу для в’їзду в країну (про зустріч із керівництвом держави навіть не йшлося). Виявляється, перекладач неправильно витлумачив слова посла РФ в Індії Олександра Кодакіна. І днями дипломат мусив переконувати китайських колег, що не мав на увазі «нічого такого», що «Росія жодним чином не бажає зашкодити розвитку партнерських відносин із КНР» і «радить Далай–ламі не втручатися в політику та зайнятися налагодженням дипломатичних відносин із Пекіном».

Востаннє духовний лідер тибетських буддистів був у Росії 2004 року й відтоді, незважаючи на численні прохання досить великої буддійської громади в РФ, Далай–ламі не дозволяли в’їхати в країну.

Але й цього Пекіну видалося замало, і тепер у КНР замахнулися на святе: сам принцип призначення Далай–лами. Як заявив заступник секретаря тибетського парткому Компартії Китаю Хао Пен, після смерті Тензіна Г’ятсо реінкарнації «живих будд» затверджуватиме китайська влада. У КПК згадали про прецедент, коли за часів правління імператора Хунлі з династії Цин (XVIII ст.) Далай–ламу обирали за допомогою жереба — кидали в золоту урну кульки з іменами потенційних претендентів на звання реінкарнованого лами, а потім обраного священиками щасливця затверджував імператор. Перспектива повторення такої процедури викликає обурення в Тибеті, мешканці якого вважають, що цей спосіб відкриває необмежений простір для підтасовок з боку китайської влади.

Утім сам Далай–лама 14–й заявляє, що його наступник не народиться на території КНР і, цілком можливо, не народиться взагалі. Хоча «якщо ситуація в Тибеті не зміниться», Далай–ламі все–таки доведеться реінкарнуватися знову.

ДОСЬЄ «УМ»

Тензін Г’ятсо (при народженні — Лхамо Тхондруб) народився 6 липня 1935 р. в сім’ї фермерів у селі Такцер, що перебувало під контролем Китаю.

1937 р. до села прибула спеціальна делегація лам, яка після численних перевірок і тестів переконалася в тому, що хлопчик є черговим перевтіленням Авалокітешвари. Після тривалих переговорів з місцевою адміністрацією дитину забрали до столиці Тибету Лхаси, де розташована резиденція Далай–лам.

22 лютого 1940 р. Далай–лама 14–й зійшов на трон.

У ніч 17 березня 1959 р. був змушений тікати від переслідування китайської влади до Індії. Відтоді живе в Дхарамсалі (штат Хімачал–Прадеш), де знаходиться уряд Тибету у вигнанні.

Вважає себе реінкарнацією Далай–лами 5–го, який у XVII ст. об’єднав Тибет.

Лауреат Нобелівської премії миру 1989 р.