«Відносини з Росією на американсько–українських взаєминах не позначаться»
Проте найбільше учасників зустрічі, звісно, цікавив подальший розвиток українсько–американських відносин у контексті певної зміни зовнішніх та внутрішніх пріоритетів нової влади. Багато оглядачів закидають Сполученим Штатам, що заради «перезавантаження» відносин із Москвою, на яке взяла курс адміністрація Барака Обами, Вашингтон фактично покинув Україну напризволяще, дозволивши Росії дедалі глибше втягувати її у свою орбіту.
«Ми не вважаємо, що покращення відносин з однією державою має відбуватися за рахунок взаємин з іншою, — наголосив посол, запевнивши, що Сполучені Штати залишаються відданими прихильниками суверенної й економічно сильної України. — Україна має велике значення для США (як і для Європи), і ми тією ж мірою зацікавлені в її поступі, що й самі українці. Ви це й від пані Клінтон почуєте».
Коли саме пані держсекретар приїде до України, наразі не відомо. Раніше йшлося навіть про 4 липня (День незалежності США), але посол чесно зізнався, що зараз точної дати ще не знає — графік іще уточнюють. Але вже точно відомо, що у переговорах з українською владою Хілларі Клінтон обговорюватиме нинішній стан україно–американської співпраці та нові напрями двосторонньої взаємодії в майбутньому.
Пан Теффт не шкодував компліментів на адресу нашої держави, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї і «може слугувати взірцем у регіоні» в демократичних процесах. Також у США не натішаться рішенням Віктора Януковича про відмову від високозбагаченого урану і запевняють, що відповідна угода буде вигідною і для України.
Також, за словами амбасадора, Вашингтон завжди готовий підтримати Україну у співпраці з Міжнародним валютним фондом, яка, переконаний Теффт, допоможе нам віднайти шлях виходу з кризи.
Запорука успіху — реформи і вільна преса
Але без реформ, боротьби з корупцією, затвердження верховенства права й обов’язкової свободи преси та демократії поступу чекати марно. «Якщо іноземний інвестор приходить в Україну, стикається з несумлінним ставленням тутешніх партнерів по бізнесу і не може довести свою правду в (корумпованому) суді — це вкрай негативно впливає на подальші інвестиції, адже інші підприємці бачать, чим це завершується», — наголосив посол. Не менш важливим є реформування судової системи (комплімент у бік Банкової за наміри довести цю справу до кінця) та податкового законодавства.
І, звісно, особливо уважно з Білого дому стежитимуть за тим, як нова українська влада реагуватиме на заяви про тиск на пресу. У посольстві знають про скарги на цензуру та напади на журналістів і закликають правоохоронні органи «ретельно розслідувати такі випадки», а уряд та Президента — «серйозно ставитися до випадків тиску на журналістів».
Публічні заяви Віктора Януковича про те, що він шанує свободу слова, у Вашингтоні вітають і висловлюють сподівання на втілення цієї поваги на ділі. «Це дуже важливо — захищати і навіть розширювати свободи, досягнуті 2005 року. Не має бути відкату назад, до старої системи тиску на журналістів і компанії», — наголосив Теффт. І зауважив, що деякі ЗМІ з власної ініціативи практикують самоцензуру, що «також є деструктивним».
США врятував оптимізм. Врятує й нас?
На запитання, яким чином США зможуть спонукати українську владу виконувати взяті на себе зобов’язання (зокрема ті, про які Янукович говорив під час виступу в Парламентській асамблеї Європи), Теффт віджартувався: «Я — американець, я народився оптимістом і до самої смерті ним залишатимуся». А потім серйозно додав, що, як свідчить історія, Сполучені Штати свого часу також пройшли нелегкий шлях до становлення тієї демократії, яку мають зараз. «Нам допомагали оптимізм і бажання кращого майбутнього. І я вірю, що й у вас усе буде добре. А ми в питаннях демократії, свободи слова та інших засадничих цінностей не здаємося, і якщо побачимо порушення, то вказуватимемо на них. І українській владі ця наша позиція добре відома», — наголосив посол.
Рішення Президента Януковича щодо відмови від інтеграції України в НАТО у Вашингтоні «поважають» і задоволені тим, що й надалі триватиме практичне співробітництво військових. А вступати в НАТО чи ні — це, мовляв, вирішувати українському народу.
СЛОВО НЕРІДНЕ
На запитання, чи вчить він українську мову, Джон Теффт зізнався: «Повільно. Найважча частина моєї роботи полягає в тому, що важко знайти час на все, чим хотілося б зайнятися. Сподіваюся, що зможу підвищити рівень своєї української під час літньої відпустки».
За словами амбасадора, перед приїздом на роботу в дипломатичному представництві США у Литві він мав близько дев’яти місяців на вивчення мови. У випадку з Грузією та Україною такого часу не було. Але вчитися ніколи не пізно: «Угорську я вивчив у 30, литовську — у 50... Тепер буде й українська», — висловив сподівання 61–річний дипломат.