Не наша газова війна

Не наша газова війна

Росію з Білоруссю знову роз’єднало енергетичне питання. Якщо на початку року між союзними державами пробігла чорна «нафтова» кицька (тоді, нагадаємо, Москва призупинила постачання нафти на білоруські НПЗ, оскільки Мінськ відмовлявся сплачувати повне мито на «чорне золото»), то тепер колір розбрату вже блакитний. Учора голова правління «Газпрому» Олексій Міллер повідомив, що з 10–ї ранку холдинг скорочує обсяги постачання газу до Білорусі. Спершу на 15 відсотків, але, якщо вотчина Олександра Лукашенка не почне скорочувати борги за газопостачання, ці обмеження сягнуть 85 відсотків.

НОВИНИ ПЛЮС

НОВИНИ ПЛЮС

    Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/clients/umoloda/inc/templates/news2.inc on line 44

Ліва надія Коморовського

Ліва надія Коморовського

«Я цілу ніч не спала, так хвилювалася! Думала, Коморовський переможе вже в першому турі, а тут — такі цифри! Не сумніваюся, що президентам стане все одно представник «Громадянської платформи», але, як видно, наша соціологія знову підвела, і розрив зовсім не такий великий, як здавалося», — поділилася своїми переживаннями з «УМ» пані Марія. Її рідний дім — у Варшаві, але останні три роки жінка мешкає в Києві з дочкою, яка вийшла тут заміж і працює на спільному польсько–українському підприємстві. Дочка на вибори не пішла: Броніславу Коморовському, на відміну від матері, вона не симпатизує, але й за його головного суперника Ярослава Качинського голосувати не хоче. «У нас у Варшаві більшість так налаштована — політика братів Качинських була багато в чому нерозумною, але й Коморовський — не найхаризматичніший кандидат. Та що робити — вибираємо з того, що є».

Всі статті рубрики