Рубатимуть далі

В. о. харківського міського голови Геннадій Кернес погодився на проведення громадських слухань із приводу подальшої долі зелених насаджень міста саме у розпал боротьби городян за життя парку Горького. Але минулої суботи стало зрозуміло, що методи спілкування владних представників Партії регіонів із власною громадою не змінюються під тиском жодних обставин, а мораторій на вирубку дерев навряд чи оголосять. «Якщо цю вакханалію не зупинити, — сказав у підсумку один з ініціаторів проведення громадських слухань Марк Зобов, — через два–три роки Лісопарк та парк Горького зникнуть».

Висловити свою точку зору з приводу вирубки дерев до Будинку рад Київського району прийшло близько двох тисяч харків’ян. Точну кількість назвати не зміг навіть Геннадій Кернес, хоча ретельний підрахунок голосів — обов’язкова умова проведення таких заходів. «До нас надходили дані, що було зареєстровано півтори тисячі, 2684, 2341 учасників... Усі дані, які надходили до секретаріату, буде внесено до протоколу слухань». Але в це якраз повірити найважче. Річ у тім, що реєстрація не байдужих до долі зелених насаджень міста громадян почалася о дев’ятій ранку. Проте згодом виявилося, що годиною раніше увесь зал Будинку рад (він вміщує не більше 400 осіб) був заповнений працівниками бюджетної сфери, переважно директорами шкіл і завідувачами дитячих садків. Не виключено, що ці городяни прийшли проголосувати за резолюцію, підготовлену мерією цілком свідомо (а голосували вони дружно саме за чиновницький вердикт слухань). Але проблема в тому, що решта громадян, які, можливо, мали протилежну думку, до зали просто не потрапили. І це при тому, що їм усім видали картки учасників слухань, а отже вони мали законне право голосу.

На запитання, чи буде враховано їхню думку, Кернес чіткої відповіді не дав. А докори щодо тісної зали відмів доволі дивним аргументом. Мовляв, мерія не змогла знайти більш просторішого залу, а до цього приміщення всі увійти не могли апріорі. Більше того, навіть серед представників ЗМІ через опір охорони всередину пробитися змогли далеко не всі. Саме голосування за проект резолюції, підготовленої провладною робочою групою, нагадувало компартійний «одобрямс» часів «совдепу». Поодинокі голоси «зелених» активістів, що таки змогли пробитися до зали, потонули серед карток громадян, які наперед з усім згодні.

Варіант резолюції своїх опонентів Геннадій Кернес не ставив на голосування взагалі. І при цьому не раз підкреслив, що хід голосування знімає комунальна відеокамера, яка зафіксувала позицію більшості присутніх у залі. Сказане, напевно, треба було сприймати як попередження щодо безперспективності спростування законності проведених слухань у суді. Мовляв, докази позиції більшості зафіксовані на плівці й заперечити їх буде нелегко. Так само, як і той факт, що за дверима громадських слухань залишилося у кілька разів більше городян, думку яких відверто проігнорували.