Квас
Почнемо з «народних» звичаєвих напоїв. Найрозповсюдженіший, певно, слов’янський квас. Класичний квас (якщо слово «класичний» пасує до такого народного напою) роблять із житніх сухарів. Бажано, підрум’янених у пічці. Отже, 600 грамів житніх сухарів залити водою і залишити настоюватися на три–чотири години. Потім процідити через марлю, складену шарів у 5–6, додати склянку цукру, 50 грамів дріжджів, а також — за бажанням — з десяток листків чорної смородини чи м’яти. Цю діжу слід залишити в теплому місці для бродіння не менш як на півдоби, ще раз добре процідити настоянку і розлити у пляшки, міцно їх закупоривши. Такий квас рекомендують настоювати до трьох діб у холодному місці.
У наших російських сусідів у квас йде усе — горобина, малина, смородина, буряк, мед. Ягоди (чи буряк) є основою квасу, замість сухарів. А мед додають ті, хто його любить, до будь–якого «квасного» рецепта.
Морс
Слово «морс» прийшло в наші землі з Британських островів, де журавлина «водиться» не гірше, ніж у Росії «развєсістая клюква». Втім припускаємо, що подібний напій — сік із м’якоттю, підсолоджений і розведений водою, — існував і у древлян та інших наших староруських предків, лиш називався інакше. В будь–якому разі, це корисний і смачнючий напій, який ліпше приготувати власноруч, аніж купувати в магазині. Адже сучасні виробники пропонують журавлиновий морс, намішаний на основі яблучного соку з додаванням «журавлинового соку, відтвореного з концентрату». Готують морс так: помиті ягоди розтирають дерев’яною ложкою або ж розминають качалкою, витискають сік через марлю, а жмих заливають водою і проварюють на повільному вогні 15 хвилин. Відварені рештки журавлини настоюють ще з півгодини і проціджують, потім додають цукор і раніше добутий сік. На 150 грамів ягід — літр води та 150 грамів цукру. Можна зробити цей напій ще поживнішим, замість цукру використавши таку ж кількість меду.
Морси готують практично з будь–якої ягоди, лише дотримуються інших пропорцій щодо цукру — це залежить від природної кислоти ягоди. Скажімо, якщо розраховувати на літр води та 150 грамів цукру, то вишні варто взяти грамів 200, чорниць — 150, солодких яблук — 200 г, калини — 100 г, малини — 170.
Сангрія
Ще один прохолодний напій, рецептуру якого пропонуємо вам розглянути і приготувати, — іспанська сангрія. Ця слабоалкогольна суміш теж «вийшла з народу». У давнину іспанські землероби брали з собою в поле бурдюк із вином, розбавленим водою, дорогою докидали в нього давлені цитрусові. Вважали, що такий напій не дасть захмеліти на сонці, зате добре поборює спрагу. Пізніше, коли сангрію взяли «на озброєння» люди заможні, до неї стали додавати трохи вермутів і шматочки вигадливих фруктів. На інтернет–кухні Юлії Висоцької ми знайшли такий рецепт сангрії: склянка персикового соку, півтори склянки мускату, пляшку білого сухого вина, по одному апельсину, лимону, лайму, десяток полуниць, лід. Фрукти треба тонко накраяти, змішати всі інгредієнти, потримати трохи в холодильнику і перед тим як пропонувати гостям, додати кубики льоду.
Холодний чай
У період великої червневої спраги багато хто полюбляє варіації різноманітних холодних чаїв. Спробуйте, наприклад, такий. Закип’ятити п’ять літрів води, вкинути в неї порізані кружальцями лимон та апельсин і кип’ятити ще кільканадцять хвилин. Невдовзі покласти чотири пакетики доброго чорного чаю і знов кип’ятити хвилин 10. Після цього вкинути чайну ложку кориці і склянку цукру — і знов на великий вогонь. За п’ять хвилин ваш чай готовий. Вихолодіть його, а перш ніж пропонувати до столу, додайте в склянки лід і прикрасьте напій листочками м’яти. Такий чай смакує і за день після приготування.
А для тих, хто проводить літні вакації на дачі, серед ягідно–трав’яного раю, пропонуємо рецепт цілющого чаю, який смакує що гарячим, що вихолодженим. Так і назвемо його — «Чай дачника». Шість листочків м’яти, по п’ять листочків меліси, обліпихи, вишні, чорної смородини, суниці, аґрусу залийте склянкою крутого окропу і настоюйте півгодини.