Грибний сезон на Донеччині почався масовою загибеллю людей: у місті Горлівка через отруєння «дарами лісу» на тому світі опинилося двоє жінок та двоє чоловіків. Як розповіли «УМ» у прес–службі Управління МНС України у Донецькій області, компанія безробітних повечеряла грибами, зібраними в лісосмузі села Кіндратівка, і того ж дня один з учасників грибної трапези помер — 34–річному чоловікові «швидка» зарадити вже не могла.
НП сталася близько 7–ї ранку. І хоча місцевим мешканцям до вибухів у шахтах та відкритих кар’єрах, де видобувають залізну руду, не звикати, цього разу струсонуло так, що дехто повибігав на вулицю. Як зізнаються люди, вони подумали, що стався землетрус. Проте згодом пристрасті дещо вгамувалися. Стало відомо, що на шахті імені Орджонікідзе Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо–збагачувальний комбінат» виконували планові підривні роботи на глибині 447 метрів. Це підтвердили і в Головному управлінні Міністерства з питань надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Здавалося б, грози — явище цілком звичайне для спекотного літа. Утім зливовий дощ зі шквальним вітром швидкістю понад 20 метрів за секунду не на жарт налякав жителів Сумщини. 13 червня до місцевих рятувальників щогодини надходили повідомлення про зірвані дахи, повалені дерева та травмованих людей. Як повідомили «УМ» у Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій, о четвертій годині дня в місті Конотоп стихія зруйнувала 500 квадратних метрів шиферної покрівлі чотириповерхового будинку холодильного цеху ВАТ Конотопм’ясо. Відірваний від даху шифер пошкодив герметичність компресорного обладнання холодильної установки, внаслідок чого стався витік близько 30 літрів аміаку. Також уламки даху впали на автомобіль, у якому перебували шість осіб. Усі пасажири авто отримали травми.
Співробітники Служби безпеки затримали в Одесі одного з найбільш впливових російських «злодіїв у законі» — Юрія Пічугіна, відомого під кличкою «Пічуга». У кримінальних колах його вважають наступником убитого В’ячеслава Іванькова на прізвисько «Япончик». Як стало відомо «УМ» із поінформованих джерел у правоохоронних органах, «Пічуга» перебував у міжнародному розшуку за вимагання в особливо великому розмірі, скоєне в Республіці Комі.
Надвечір минулої п’ятниці валка бульдозерів та потужних сміттєвивізних машин, яку супроводжували озброєні автоматами рейдери — у формі бійців спецпідрозділу «Титан», — спробувала силою захопити територію полігону твердих побутових відходів «Дальницькі кар’єри». З 2001 року, згідно з рішенням Одеського міськвиконкому, перебуває на балансі та в повному господарському віданні комунального підприємства «Одескомунтранс». Під погрозами «переламати кістки» всім, хто чинитиме опір, група в масках вигнала з контрольно–пропускного пункту полігону начальника охорони «Одескомунтрансу» Олександра Колесникова, його підлеглих, а згодом почала силою витискати й робітників, і техніку комунального підприємства.
Мати Андрія Єварницького, якого суддя Дзержинського суду Сергій Лазюк засудив до 15 діб ув’язнення, оголосила голодування. Жінка каже, що припинить свою акцію протесту лише після того, як правоохоронці випустять її сина та затриманого разом із ним Дениса Чернегу на свободу. «Єдина вина Андрія в тому, — коментує ситуацію пані Тетяна, — що він запитав, куди його везуть. У чому ще можна було його звинуватити — не зрозуміло». До речі, справу за статтею «злісна непокора працівникам міліції» стосовно захисників парку днями розглядали два судді Дзержинського суду — Сергій Лазюк та Галина Гайдук. Перший відправив своїх «підопічних» за ґрати, друга складу злочину у діях активістів не знайшла.
Після трьох тижнів вивчення справи Донецький окружний адміністративний суд не задовольнив позов заступника голови Донецької обласної організації ВО «Свобода» Артура Шевцова про визнання недійсним Указу Президента «Про присвоєння Олексі Бересту звання Героя України». «У задоволенні позову відмовити», — винесла однозначний вердикт донецька Феміда. Свою відмову суд аргументував тим, що позивач запізнився зі скаргою. Береста було нагороджено (посмертно) у 2005–му, а оскаржувати, згідно із законодавством, можна упродовж двох років.
Майже 900 закладів нараховує сьогодні мережа українських вишів. Водночас, у Великій Британії — близько 100, у Франції — 78, Італії — 65, Польщі — 11, Іспанії — 5. Тому в Україні вже давно говорять про необхідність скорочення кількості університетів та академій. Це передбачає і новий законопроект про вищу освіту, який перебуває на розгляді в парламенті. «Гадаю, що Верховна Рада розгляне його вже під час нового сесії — у вересні, — сказав у коментарі «УМ» голова парламентського Комітету з питань освіти Володимир Полохало. — Доки це питання законодавчо не врегульовано, всі ці розмови мають віртуальний характер. Якщо закон буде ухвалено, то процес укрупнення ВНЗ реально почнеться вже 2011 року. І це має робитися цілеспрямовано, розумно, системно й поступово. З урахуванням нових критеріїв оцінки діяльності вишів. Тобто не укрупнення заради укрупнення, а з огляду на відповідність стандартів вищої освіти європейським вишам».
