Судний день

У Харкові почалися суди над захисниками парку Горького. Але, як з’ясувалося на практиці, притягти їх до відповідальності вочевидь набагато складніше, ніж доправити до відділення міліції й скласти адміністративний протокол. Принаймні дев’ятеро активістів, затриманих правоохоронцями 28 травня, вже вдруге повернулися із Дзержинського суду без жодних наслідків. Кількома днями раніше суддя Сергій Лазюк не розглядав їхню справу через формальні недоліки у наданих міліцією паперах. А позавчора повідомив, що жодних матеріалів із цього приводу повторно на його адресу не надходило. За словами адвоката Аркадія Бущенка, всі звинувачені написали до канцелярії заяву про те, що на засідання прибули і чекають повістки. «Але секретар канцелярії, — каже юрист, — повідомила, що їй заборонено приймати такі заяви, оскільки там не знають, який саме суддя надалі розглядатиме цю справу».

Того ж дня з’ясувалося, що нічого не відомо про судове засідання й іншому судді — Ірині Грищенко, яка повинна була розглядати справу активістів, затриманих 2 червня. Згодом вона все ж заслухала свідчення звинувачених, представника міліції та очевидців тих подій. Але отриманої інформації виявилося замало для того, щоб відтворити достовірну картину лісового протистояння. Зокрема правоохоронці наполягають на тому, що захисники парку незаконно перебували на території будівельного майданчика і чинили опір міліціонерам, які намагалися відправити їх до райвідділення за порушення правопорядку. У свою чергу обвинувачені запевняють, що у лісі, де вирубувалися дерева, не було характерного для будівництва паркану з розпізнавальними знаками і що до міліцейських машин вони за наказом правоохоронців крокували без жодного спротиву. Тож суддя вирішила припинити засідання, аби наступного разу вислухати безпосередньо тих міліціонерів, які складали адміністративні протоколи.

А вже ввечері захисники парку Горького зібралися біля парадного під’їзду обласного управління міліції, адже до правоохоронців, як і до чиновників мерії, у них немало претензій. «Якщо міліція дозволяє якимсь формуванням просто в неї на очах нападати на людей, застосовувати насилля, — каже Аркадій Бущенко, — це дуже небезпечно для суспільства взагалі. Адже означає, що влада, держава поступово зникають, а ці люди надалі почуватимуться більш сміливо, більш розв’язно. У результаті ескалація насилля стане неконтрольованою».

За словами юристів, які виступають на боці захисників парку, наразі вони готують власні судові позови з довгим списком відвертого ігнорування закону: порушення екологічного законодавства, прав людини, безпеку праці, насилля, бездіяльність правоохоронних органів. У розпорядженні активістів чимало фотографій та відео, при допомозі яких вони мають намір довести свою правоту і встановити прізвища нападників у чорній формі. Якщо вітчизняні слуги Феміди не допоможуть з’ясувати об’єктивну картину харківського протистояння, громадські організації подадуть позов до Європейського суду.

Водночас чиновники мерії, схоже, вирішили піти на поступки опонентам. Позавчора стало відомо, що в. о. міського голови Геннадій Кернес дав дозвіл на проведення громадських слухань, яких так довго домагалися захисники парку. А останні, у свою чергу, продовжили збір підписів за проведення у місті референдуму про введення мораторію на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційної зони. Тільки таким чином, вважають вони, можна надовго відвести сокиру від зелених насаджень Харкова.