Туристичні подорожі до Єгипту не завжди є відвідинами раю, як це описують у рекламних буклетах. «Купувала найдорожчий квиток із проживанням у чотиризірковому готелі, а поселили нас ну просто в якийсь сарай!» — досі ображено згадує свою літню відпустку в країні пірамід моя подруга Марина. В її номері не було води і навіть туалету. Сортир, наче в нашому селі, знаходився на вулиці — просто під вікном української шукачки заморського відпочинку. Всю відпустку Марина виношувала план страшної «помсти» туристичній агенції, а коли повернулася додому, впіймала від неї величезного облизня. Їй ввічливо пояснили: «Ми ж попереджали, що поселимо в ЄГИПЕТСЬКИЙ чотиризірковий готель, а у них — свої мірки комфортності».
Якщо така інформація насторожила вас — не переймайтеся: Схід — справа тонка. Зате тепер українці, які сповна відчули єгипетський «комфорт» і стандарти якості, можуть собі уявити, що відчуває, приміром, консервативний англієць, котрий на час ділової поїздки поселиться в київському «чотиризірковому» готелі. Він так само ризикує «нарватися» на «східні» стандарти тут, у столиці України. Скрипучі ліжка, вечірня ванна з крижаною водою і таргани — це далеко не всі неприємності, що можуть звалитися на закордонного гостя у житлі з начебто чотирма зірками. Київська міська державна адміністрація вирішила подолати це неподобство. Як запевнили «УМ» у Головному управлінні комунального і готельного господарств та туризму столиці, до 1 вересня стандарти надання готельних послуг у Києві підтягнуть до європейського рівня, а всі «нічліжки» сертифікують. Якщо доведеться, навіть примусово.
Білимо стіни, комісія йде!
На ділі це означає, що в київських готелях порівнюватимуть декларований і реальний рівень послуг. «Це буде стимул для власників таких закладів. На жаль, багатьох із них змусити провести ремонти можна тільки так», — розповідає заступник начальника Головного управління комунального і готельного господарства та туризму КМДА Василь Шевчук.
За його словами, зараз із сотні підприємств, що надають у столиці готельні послуги, сертифікацію пройшли бiльше 50 відсотків. «У Києві реально чотири зірочки мають лише «Національ», Президент-готель «Київський», «Дніпро», — констатує Василь Володимирович. Нині сертифікат якості мають 22 великих київських мотелі на сто номерів, із 45 менших чесно зароблені зірочки є лише в половини. Втім кожен із власників має шанс отримати документ, який засвідчуватиме високу якість обслуговування. Головне — встигнути це зробити вчасно і не «блефувати» перед шанованими спостерiгачами нереальними послугами. Навіть у рекламі. «Готель «Дніпровський», який зараз рекламує себе як чотиризірковий, насправді — двозірковий, каже Василь Володимирович. — У вересні його керівництво добре подумає, перш ніж робити таку рекламу».
А от для гуртожитків готельного типу процедура сертифікації стане новинкою. Причому не обов'язково приємною. Досі вони існували без таких «умовностей». Тепер же, якщо гуртожитки не пройдуть обов'язкову сертифікацію до першого вересня, відповідно до вимог чинного законодавства, надавати готельні послуги їм заборонять.
Водночас київські чиновники вже зараз визнають, що, як не крути, а українські зірочки на готелях менш яскраві за європейські. «У нас свій, вітчизняний, стандарт, — пояснює Василь Володимирович. — Однак сказати, що він — повна протилежність європейському, не можна». Заступник начальника готельного управління визнає, що вимоги до обслуговування у київських готелях лояльніші, ніж у аналогічних захiдних. Так що навіть після сертифікації треба враховувати, що три українські зірочки заледве тягнуть на дві європейські. Проте зупинятися на досягнутому Київміськдержадміністрація не збирається. Після цього етапу реформ київської готельної галузі вимоги сертифікації обіцяють зробити жорсткішими. «Ми переглянемо стандарти, щоб вони відповідали світовому рівню. Кожен іноземець, який приїде в Київ, знатиме, що в мотелі з трьома зірками його приймуть так само, як у тризірковому готелі у нього вдома», — резюмує Василь Володимирович.
З першого вересня управління у справах захисту прав споживачів розпочне поголовний обхід столичних мотелів. Власників, які неякісно обслуговують клієнтів, обіцяють навіть притягати до адміністративної відповідальності. Водночас сертифікація терміном на три роки обходиться порівняно у кругленьку суму — близько двох-трьох тисяч гривень. В управлінні готельного господарства переконують, що для таких потенційно прибуткових об'єктів, як столичні готелі, це незначна сума. До того ж із 1 січня ці підприємства звільнили від готельного збору, завдяки чому у власників з'явилося більше коштів для інвестування у розвиток цього бізнесу.
Побільше комфорту — нового і всякого
Якщо раніше іноземці просто жахалися від тих приміщень, що їм пропонували для ночівлі, то нині справа потроху зрушила з місця. Зараз у Києві (та й в усій Україні) існує лише один п'ятизірковий готель — «Прем'єр-палац» на бульварі Шевченка. Проте й він функціонує лише наполовину, бо працює тільки на 147 номерів. Хоча вже в липні київські будівельники обіцяють закінчити роботи у другій його половині, збільшивши кількість місць до 299. У новому корпусі готелю, окрім нових номерів, з'являться підземний паркінг, ресторан та спеціально умебльовані кімнати для переговорів.
У листопаді добудують ще один новий об'єкт класу «Престиж» — чотиризірковий готель «Редісон Сас», або «Ділові ворота», який споруджують на Ярославовім валу на гроші Європейського банку реконструкцій та розвитку і «Скандинавських авіаліній». Ці майбутні чотири зірочки будуть зі знаком плюс і, фактично, гарантуватимуть п'ятикласний сервіс, оскільки скандинавська сітка «Редісон Сас» своєю першокласною якістю відома по всьому світу.
А ще незабаром має розпочати свою роботу «Замок Річарда», невеличкий приватний будинок-мотель, що на Андріївському узвозі, оповитий легендами і тому дуже відомий серед столичної публіки. Замок ось уже кілька років простоює без діла. Проте нещодавно облаштовувати споруду взялись американські інвестори. Вони вже заявили про свої наміри використати будинок як житловий комплекс для іноземних дипломатів і бізнесменів, які регулярно відвідують Україну і змушені мешкати тут тривалий час. «Спочатку це мав бути готельний комплекс, — розповідає Василь Володимирович. — Згодом власники задумали перебудувати замок під готельно-офісний комплекс, але знайшли прибутковіший варіант. Якщо готель окуповує себе лише за сім років, то житловий комплекс окупиться протягом року». Отже, такі апартаменти — вигідніші.
Цікаво, що столичну владу хвилює не лише рівень сервісу для приїжджих, а й репутація країни та її центрального міста. Певно, з цих міркувань всі столичні місця для ночівлі обіцяють забезпечити подарунковими буклетами про Київ для іноземців. «Де б ви не були — у Ватикані чи Парижі, — у номері готелю завжди знайдете книжечки з короткою розповіддю про країну, її культуру, історичні пам'ятки, практичні поради і путівник», — розповідає заступник начальника Головного управління комунального і готельного господарства та туризму столиці Микола Грицик, запевняючи, що незабаром і в нас так буде. Щоправда, власникам готелів навряд чи сподобається цей чиновницький патріотизм, оскільки планується, що рекламні проспекти виготовлятимуть за рахунок того, хто гостей селить.
Проте мерія здаватися не збирається. За словами Грицика, в готелях Києва боротимуться і за український сувенір. «Наше головне завдання — зробити так, щоб у сувенірних крамницях готелів продавали українські подарунки, а не тільки матрьошки, як це є зараз», — каже він. І визнає — поки що київська влада на торговців сувенірами вплинути не може. «Сувенірні кіоски орендують приватні підприємці, які до готелю жодного стосунку не мають, а отже, проконтролювати їх неможливо», — пояснює Микола Грицик. Хоча насправді може. Наприклад, якщо не змушуватиме власників готелів чи торговців сувенірами поширювати українське адміністративним чином, а заохочуватиме дотаціями чи зменшенням орендної плати.
