Сьогодні виповнюється 149 років як на Україну повернувся Кобзар. Саме 22 травня 1861 року Тараса Шевченка перепоховали на Чернечій горі під Каневом, через п’ятдесят вісім днів після смерті, таким чином виконавши його «Заповіт» про те, щоб бути похованим «на Вкраїні милій». З того часу — це день «паломництва» для українських патріотів і шанувальників великого поета. Сьогодні у Каневі на Чернечій горі активісти «Нашої України», народні депутати та громадські діячі проведуть акцію вшанування пам’яті Кобзаря.

Донецький окружний адміністративний суд вирішив залучити до судових слухань доньку Береста Ірину Олексіївну як третю сторону. Позивач, студент історичного факультету Донецького національного університету, член ВО «Свобода» Артур Швецов, вважає, що Президент не мав права присвоювати звання Героя України Олексію Бересту, оскільки той не був громадянином України. Нагадаємо, що саме на цій підставі Донецький адмінсуд визнав недійсним Указ Президента про присвоєння Героя Степану Бандері. Власне, претензій до персони Олекси Береста чи до його подвигу позивач не має. «Мої дії продиктовані лише встановленням конституційного порядку. Закон має бути один для всіх. Якщо, приміром, відбирати нагороди в одних людей, яких було нагороджено посмертно, то варто відбирати або у всіх, або ні в кого. Це буде справедливо і головне — законно», — пояснив «УМ» Артур Швецов.

У такому проекті Україну приваблює перш за все можливість виходу на ринки сусідів. «Жодна країна не відмовилася б від ринку в 200 мільйонів із лишком осіб. Це ринок, де ми можемо забезпечити роботу для нашого капіталу, наших компаній, наших людей. І відмовлятися від цього може тільки, так скажімо, вузькообмежена людина», — сказав Прем’єр–міністр в інтерв’ю агентству «Інтерфакс–Україна».

Інформація про те, що Апеляційний суд Волинської області з 18 травня припинив свою роботу, виявилася дещо перебільшеною. Як повідомила радник голови суду Оксана Підгайна, справи у суді слухаються і установа працює у звичному режимі.

Учора у Львові почали вшанування ветеранів національно–визвольних змагань, адже 23 травня ще ОУН визнала Днем Героїв — святом пам’яті борців за волю України. Тож у великій сесійній залі Львівської міської ради відбулося урочисте засідання, де 50 ветеранів національно–визвольних змагань нагородили пам’ятними медалями. Свого часу, на Другому зборі ОУН, травень визнали найтрагічнішим періодом для національно–визвольного руху — цього весняного місяця було вбито провідників Української Держави, засновника та Провідника Організації українських націоналістів, полковника Євгена Коновальця, підірваного 23 травня 1938 року в Ротердамі агентом НКВС. У травні більшовиками було закатовано й ідеолога державної самостійності України Миколу Міхновського. А в Парижі 25 травня 1926 року загинув від руки більшовицького агента Симон Петлюра.

Замаяні зеленим клечанням церкви й оселі — таке можливо лише на Трійцю. Підлога встелена травою і пахучим зіллям, за образами — гілки липи і клена, на вікнах — любисток і м’ята, на столах — пишні букети ранньолітніх квітів. Усе, як тисячі років тому. Адже в Україні християнському звичаю клечання передував давніший, — зеленосвятський. А саме християнське замаювання церкви бере початок у давній біблійній традиції прикрашати храм на свято П’ятидесятниці (на 50–й день після Пасхи відзначається надання Божого Закону на горі Синай). У переддень свята, за стародавнім звичаєм, юдеї вкривали підлогу храму запашною травою, а оселі замаювали зеленню і квітами.