Нещодавно у своїй поштовій скриньці серед звичайної кореспонденції я надибав святково законвертовану листівку. Ця епістола (з грецької мови — урочисте послання) своїм змістом спричинила відчуття глибокої образи, огиди та обурення. Що ж таке «відмочив» мій неочікуваний адресант?

Що ж стало приводом для відкриття пам’ятника Сталіну в Запоріжжі? Чому в Запоріжжі, а не в Донецьку? Чи буде пам’ятник Сталіну в Донецьку? Чому влада, незважаючи на міжнародне засудження тоталітарних режимів і резолюцій ПАРЄ, спокійно сприйняла встановлення пам’ятника?

Пане Президенте! Ми розуміємо, що Ви займаєте набагато нижчу сходинку в ієрархії спецслужб Росії, ніж ваш міністр освіти і науки Табачник, який дозволяє собі обпльовувати, принижувати Україну, українців і Вас у тому числі як громадянина України, як українського Президента. І ви мовчите! І, незважаючи на масові протести освітян, батьків, учнів, студентів, професорів, громадян України, й далі тримаєте його на посаді міністра.