Уряди України та Угорщини домовилися про права нацменшин
Ця угода є результатом кількох тижнів інтенсивних переговорів на рівні угорських та українських експертів за участі політичних організацій угорської громади Закарпаття та церкви. >>
Позавчора українська урядова делегація на чолі з міністром палива та енергетики Юрієм Бойком провела закриті перемовини з керівником «Газпрому» Олексієм Міллером. Основна тема діалогу — втілення в життя ініціативи російського прем’єра Володимира Путіна про злиття нашого «Нафтогазу» та російського «Газпрому».
Оскільки жодного стороннього вуха під час розмови присутнім не було, довелося задовільнятися офіційними заявами. А вони — вже традиційно — виявилися вкрай суперечливими. Якщо, наприклад, пан Міллер оптимістично заявив, що об’єднання компаній — «цілком прагматичне рішення» (для кого? — Авт.), то український Президент Віктор Янукович таку перспективу заперечив в принципі: «Ну, це неможливо!».
Щоправда, Віктор Федорович не був би самим собою, якби не зробив двозначної заяви, яку можна трактувати як помилку, а можна — і як натяк. «Україну би цікавило об’єднання «Нафтогазу» та «Газпрому» — 50 на 50», — заявив гарант. Як відомо, російська компанія значно більша за наш НАК, і подібе об’єднання «наполовину» означає поглинання у реальній пропорції — 90 на 10 відсотків.
«Попри заяви наших Президента та міністра закордонних справ, що Україна проти об’єднання, за нашими даними, позавчора у Москві про це активно говорили — розмова точилася навколо механізмів створення нової структури», — сказав «УМ» експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко. За словами аналітика, найбільша перешкода до об’єднаної структури знаходиться не в Києві, а у Москві. «Так, нам заважає об’єднатися закон про трубопровідний транспорт, але ми чудово розуміємо, що нинішня Верховна Рада може швидко внести необхідні поправки, — стверджує експерт. — Натомість у Росії діє дуже жорсткий закон про іноземні інвестиції. За ним, іноземний капітал має дуже жорсткі обмеження у своїй діяльності». Існує ще один цікавий нюанс: держава володіє 50,25% акцій «Газпрому». Якщо вона віддасть частину цінних паперів «Нафтогазу», то автоматично втратить контрольний пакет у цій структурі. «Вкрай малоймовірно, що російська влада піде на такий крок», — вважає Омельченко.
Усі інші варіанти — це примітивне поглинання нашої структури іноземним «монстром». Найпростіший варіант: нам дадуть малопотужне родовище у Сибіру, яке не хочуть розробляти росіяни, а взамін заберуть частину майна «Нафтогазу». Найліквідніші для росіян — наші підземні сховища: вони будуть потрібні їм на перехідний період. Тобто, до моменту запуску «Північного потоку».
«Раніше росіяни хотіли отримати нашу ГТС, але тепер хочуть весь «Нафтогаз» — і мають для цього хороші стартові умови. Тобто, реалізується схема, аналогічна до вже апробованої в атомній енергетиці», — стверджує експерт. Скажімо, вкладати кошти в нашу «трубу» «Газпрому» не вигідно — попри всі гучні обіцянки російських чиновників модернізувати газогін. Аналітики вважають такі слова блефом. Ну для чого «Газпром» вкладатиме великі гроші у наш трубопровід, якщо у нього самого 50 млрд. доларів боргів і сьогодні він будує два обхідні газогони: «Північний» та «Південний» потоки? Значно простіше забрати все.
Ця угода є результатом кількох тижнів інтенсивних переговорів на рівні угорських та українських експертів за участі політичних організацій угорської громади Закарпаття та церкви. >>
Кароль Навроцький ще не встиг як слід освоїтися у президентському палаці, а вже відкрив новий фронт. >>
Чимало людей, особливо тих, хто має певний статус, надягають різні маски: влади, героїзму, правоти, переконаності, страху. >>
Дипломати Євросоюзу відреагували на чергову хвилю терору росіян проти мирних мешканців України. На їхню думку, масовані повітряні удари по території України свідчать про те, що росія зазнає невдач на полі бою та стрімко вичерпує власні ресурси. >>
Президент США Дональд Трамп під час візиту до Китаю закликав лідера КНР Сі Цзінпіня допомогти із завершенням російсько-української війни. >>
Україна молода, зібрала коментарі політиків, експертів та лідерів громадської думки з цього приводу. >>