Позавчора сталися дві «знаменні» для мене події: опозиція знову пікетувала Раду, а мою дружину оштрафували у трамваї. Ми їхали удвох, квиток мали один, а сіли до другого вагону, в той час коли кондуктор — продавець квитків — перейшов до першого. На цій же зупинці до нашого вагону увійшли двоє контролерів — дамочка неохайного вигляду та огрядний, важкий мужик. Схожий на Януковича, він одразу заблокував своєю вагою наші сидіння, схилився над нами, і відсапуючись, гучно доводив, що ми повинні сплатити 30 гривень штрафу. Аргумент, що квиток нам купити було поки що просто ніде (навіть на зупинці не було каси) і що ми обов’язково збиралися це зробити, як тільки б увійшов кондуктор, не приймався. Мужик кричав і погрожував викликати наряд міліції. Ми намагалися переконати його нашими аргументами, але зрештою відступили. Нас поставили в незручне становище, і ми відкупилися від цієї парочки, маючи обґрунтований сумнів, що міліціянти оберуть наш бік.