Найкращий період, коли можна смакувати раками з вітчизняних водоймищ, — травень, червень та липень. Отже, саме час дізнатися, як цих членистоногих краще приготувати. До речі, їли цей делікатес українці здавна.
Звичайно, у кількох водах ретельно помитих раків можна відварити просто у щедро підсоленій воді. Але спробуйте їхній смак після того, як вони 15–20 хвилин — допоки не почервоніють — покиплять весь час на великому вогні в окропі разом зі шматками цибулини, морквини, пучком кропу, трохи меншим — петрушки та лавровим листком. Усі названі складники треба помістити у посудину, зверху покласти з десяток раків, кинути ложку солі і залити 4–5 склянками окропу. Із корінням–приправами, як і в попередньому рецепті, варять і раків у пиві. Різниця лише у тому, що заливають усе двома склянками води та трьома — пива.
Приготування живих раків — справа не для слабких духом. Проте це — і не з омаром возитися, який своїми клешнями може запросто відкрити каструлю. Але треба бути готовим до того, що і раки не сидітимуть сумирно, якщо їх класти на розігріту глибоку сковорідку з розтопленим маслом. А саме це потрібно робити спочатку, якщо ви хочете приготувати раків у білому вині: членистоногих за допомогою виделки треба обсмажити з усіх боків. Потім зверху посипати сіллю, перцем, молодим кмином, покласти два лаврові листки і залити білим вином, накривши, варити хвилин 10–15. Опісля раків викладаємо у миску і накриваємо серветкою. Рідину зі сковорідки проціджуємо і виливаємо до спасерованого на вершковому маслі борошна. Швидко та ретельно все вимішуємо і через кілька хвилин знімаємо, додавши шматок масла. За столом у цю підливу занурюємо шматки ракового м’яса і їмо.
Для приготування раків у червоному вині їх радять залити гарячим підсолодженим молоком і лишити так на 3–4 години. Опісля сполоснути у воді, покласти в каструлю, посолити, поперчити, присмачити молодим кмином та 1–2 гвоздичками, влити склянку вина та півсклянки води, півложечки оцту, накрити і варити 10–15 хвилин. Насамкінець зготувати підливу, як у попередньому рецепті.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
