Корисне — то зелене

Одні з найпоширеніших окультурених для приготування їжі — листочки шпинату. Історія свідчить, що цю рослину — свіжу чи відварену і сформовану в кульки — продавали ще у часи Середньовіччя. Майже п’ять століть тому люди вирощували вже кілька сортів цієї «свійської» рослини. Спритні українські господині вже встигли у теплицях зібрати перший урожай шпинату. А хто не переймається, як сіяти цю рослину, — може купити її у супермаркеті чи на базарі. Тому пропонуємо рецепти із цим джерелом вітамінів — від простих (а отже, максимально корисних) до вишуканих (де шпинат — як один зі штрихів у складному букеті інгредієнтів).

Щоб приготувати шпинатне пюре, потрібно мати півкілограма листя, одну цибулину, 30 г вершкового масла та дві столові ложки борошна. 400 г шпинату миємо і недовго — щоб у листі залишилася максимальна кількість вітамінів — варимо у невеликій кількості води (400 мл). Відкидаємо на друшляк, щоб стекла вода, і разом із сирою цибулею пропускаємо через м’ясорубку чи збиваємо у блендері (якщо потрібно, додаємо трохи відвару). Пасеруємо борошно на маслі і викладаємо на сковорідку шпинатну масу, солимо, перчимо або додаємо трохи меленого мускатного горіха і через дві–три хвилини знімаємо пюре з вогню. Насамкінець приправляємо подрібненими залишками сирого шпинату.

Щоб зробити шпинатний гарнір у вершковому соусі, спочатку листя просто кидаємо в підсолений окріп, кілька хвилин варимо, відціджуємо і ріжемо. Окремо розтоплюємо одну столову ложку вершкового масла, доливаємо півсклянки молока чи вершків, кладемо шпинат, ще кілька ложок сметани, солимо, перчимо — усе перемішуємо, доводимо до кипіння — і смачна та корисна страва готова.

Відварений шпинат можна залити збитими яйцями з невеликим об’ємом молока і запекти — така найпростіша запіканка зі шпинату.

Для складнішої у приготуванні картопляно–шпинатної запіканки потрібно по півкілограма «титульних» складників та 125 г копченого м’яса. Шпинат спочатку кілька хвилин тушкуємо, трохи підсоливши. М’ясо нарізаємо маленькими кубиками, уже зварену картоплю — кружальцями. На сковорідці пасеруємо три–чотири столові ложки борошна, додаємо склянку бульйону і прокип’ячуємо, за смаком солимо і перчимо. У змащену форму для запікання спочатку кладемо половину картоплі, потім — шпинату, м’ясо — усю порцію. Далі — почергово залишки шпинату й картоплі. Заливаємо соусом, посипаємо потертими сухарями білого хліба та пластівцями маргарину (по 20 г) і запікаємо у помірно нагрітій духовці 20—25 хвилин.

Зі шпинату та картоплі можемо зробити оригінальні котлети. Для цього півтора кілограма свіжого шпинату ошпарити окропом і дрібно посікти. Потім додати до нього потертих на крупну тертку варених картоплин (6–7 штук), три яйця, посічений пучок петрушки, сіль та ретельно усе вимішати. Сформувати котлети, вивалявши їх у борошні чи сухарях, змочити у збитому яйці та обсмажити в гарячому смальці.

Якщо бажаєте грецько–турецьких смакових відчуттів, можна приготувати мусаку зі шпинату. Листків знадобиться півтора кілограма, як і в попередньому рецепті. (Проте після тушкування в олії (півсклянки) шпинат значно зменшиться в об’ємі). Окремо пасеруємо дві–три подрібнені цибулини, додаємо півсклянки промитого рису і обсмажуємо його до напівпрозорості; вливаємо склянку гарячої води чи бульйону, додаємо шпинат і склянку тертої бринзи та ретельно все вимішуємо. Далі половину суміші викладаємо на змащену жиром пательню, поверх «стелимо» кружальця помідорів і посипаємо петрушкою. Накриваємо рисово–шпинатними залишками, які також вистилаємо помідорами. Заливаємо усе збитими яйцями (дві—чотири штуки) з трьома столовими ложками борошна та склянкою молока і запікаємо в духовці.

Салат зі шпинатом по–італійськи — це 100 г шпинату, півхлібини «чіабати» (можна замінити сухариками), 4 помідори, 1 кримська червона цибулина, 4 зубчики часнику, 16 оливок, 200 г сиру з пліснявою, 4 столові ложки оливкової олії та 2 — лимонного соку. Спочатку ріжемо тонкими шматками хліб і обсмажуємо з обох боків у духовці (200 градусів). Коли прохолонуть, ламаємо на дрібніші шматочки. Помідори ріжемо на часточки, цибулю — кільцями, часник пропускаємо через прес. Усе складаємо в салатник, додаємо рване листя шпинату, оливки та кубики сиру. Зверху поливаємо заправкою з олії та соку, приправленою сіллю і меленим перцем. Салат буде смачнішим, якщо настоїться 10—15 хвилин.

Насамкінець — рецепт страви зі спаржі та шпинату від телеведучої програми «Їмо вдома» Юлії Висоцької. Залежно від форми подачі, це може бути салат або холодна закуска. Для приготування потрібно 150 г листя шпинату, 200 г спаржі, 100 г пармезану, великий помідор, 150 г тонко нарізаної сиров’яленої шинки, пучок базиліку, сік половинки лимона, оливкова олія, морська сіль та свіжозмелений чорний перець. У спаржі зрізати грубі кінці, занурити в окріп і варити дві хвилини. Пагони повинні залишатися міцними, зберегти форму, але стати ніжними. Кожен потрібно розрізати вздовж. Шпинат миємо й обов’язково обсушуємо паперовим рушником, викладаємо на велику тарелю, поливаємо олією і вичавлюємо поверх лимонний сік. Солимо, перчимо. Помідор нарізаємо довгими шматками, залишаючи лише м’ясисту частину овоча — насіння і сік видаляємо. Пармезан нарізаємо крупними пластівцями. Якщо хочемо мати рулетики на шпинатній «подушці» — на кожну смужку шинки викладаємо по два шматки пармезану, помідора і спаржі, по кілька листочків базиліку, солимо, перчимо, додаємо два–три листки шпинату, скручуємо і скріплюємо трубочку зубочисткою. Салатний варіант: на приправлений шпинат викладаємо пармезан, потім — помідори, шинку, спаржу і насамкінець притрушуємо базиліком.

ІЗ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Варимо лободу

Любов ЖУК, учителька
Тернопільська область:

— Готувати «лободу», а саме так на Тернопільщині називають страву із засмажкою зі свіжого їстівного листя, ми починаємо, тільки–но сходить сніг і з’являється молода кропива. Далі її заміняють листочки так званої глухої кропиви — білої або пурпурової. (У нас цю рослину називають «медулька»). Ще через деякий час у страву кладемо щирицю або звичайну городню лободу, а також листя шпинату.

Листя будь–якої з названих рослин треба спочатку відварити, відкинути на друшляк, а потім розтерти дерев’яною ложкою чи дрібно посікти ножем і влити до нього трохи молока. Заправляємо «лободу» спочатку збитими з двома ложками борошна двома–трьома яйцями, а потім додаємо за смаком подрібнений чи розтертий часник (без нього страва зовсім ніяка) та обов’язково присмачуємо дрібними шкварками.

Зелений борщ найчастіше готуємо зі щавлю або суміші щавлю і молодої кропиви: спочатку на бульйоні чи просто на воді варимо картоплю, а наприкінці кладемо порізану зелень. Заправляємо збитим із молоком (півсклянки чи склянка) жовтком. Можна ще підсмажити цибулю.

Удома на городі я якось посіяла шпинат і відтоді щоразу залишаю по кілька стебел, на яких дозріває насіння, яке саме і розсіюється. Ця весна холодна, тож сходи шпинату ще ледь виглядають із землі. Салати уже посіяла — вони холоду не бояться, їх можна сіяти навіть на зиму.