Група туристів у складі трьох українців і росіянки виявилася заблокованою у місті Дхаран, що на сході Непалу. Ніхто не утримує їх силою, просто дістатися до центральних регіонів країни, звідки здійснюється міжнародне авіасполучення, практично неможливо. Там наразі тривають масові виступи маоїстів, які вимагають відставки уряду, внаслідок чого заблоковано шляхи міжміського сполучення. Виїзди з високогірного Дхарану також перекрито. Через те, що маоїсти примусово закривають магазини, у місті неможливо купити їжу. Крім того, в мандрівників — катма грошей (банки і пошта у Дхарані також не працюють), термін дії непальської візи вичерпується через кілька днів, а паспорти туристів залишилися у столиці Непалу Катманду.
Про те, що українці потрапили в халепу, стало відомо лише після того, як їм вдалося зв’язатися через інтернет зі своїми знайомими в Україні. Усі «непальські полонені» — журналісти, учасники етнографічної експедиції в Гімалаях. Наразі до визволення своїх громадян підключилися зовнішньополітичні відомства України і Росії. Російське посольство в Катманду (українського диппредставництва у цій країні, на жаль, немає) звернулося до уряду Непалу з проханням посприяти вивезенню мандрівників із заблокованого Дхарана. Вже відомі імена всіх учасників експедиції — Володимир Ільїн, Костянтин Миколаєнко, Олексій Буйко (українці) і Тальяна Гребенщикова (росіянка).
Учора «УМ» зв’язалася з вимушеними заручниками і дізналася про їхню долю. «Завдяки втручанню української і російської сторін ситуація, здається, таки зрушила з місця. У Міністерстві туризму Непалу нам пообіцяли дати вказівку місцевим поліцейським супроводжувати нас до населеного пункту за 50 кілометрів від Дхарана, в якому є невеличкий аеропорт. Звідти будемо діставатися до Катманду, а тоді — геть із країни. Раніше місцева влада відмовляла нам у супроводі, бо на дорогах дійсно небезпечно (там навіть автомобілі спалюють), але втручання на найвищому рівні вплинуло на чиновників», — розповіла «УМ» Тальяна Гребенщикова в телефонній розмові.
Якщо учасників експедиції все ж не вивезуть із міста, вони обіцяють пішки дістатися аеропорту. На їхню думку, для того щоб подолати 50 кілометрів по високогірній місцевості, знадобиться приблизно 6—7 годин. При цьому ніхто не гарантує мандрівникам безпечну подорож — бунтівники поводять себе загалом спокійно, але будь–якої миті можуть вибухнути агресією.