Як стверджують в Антимонопольному комітеті України, так звані «благодійні» внески в державних лікувальних закладах — це фактично завуальовані платні послуги, розмір яких установи охорони здоров’я встановлюють на власний розсуд. Водночас, як роз’яснюють в АМКУ, закон не забороняє добровільні спонсорські внески в будь–яких розмірах. Але вимагати їх, наприклад, за УЗД, рентген, кардіограму або на ліки для операції лікарі не мають жодного права. У Міністерстві охорони здоров’я додають, що вони вже надіслали роз’яснювальний лист на місця, в якому від головлікарів вимагають дотримуватися законів при зборі внесків.
Якщо ж лікар вимагає гроші, хворий може поскаржитися в регіональне управління МОЗ. Як стверджують юристи, якщо вдасться довести факт вимагання лікарем грошей у пацієнта (що малоймовірно), прокуратура може навіть порушити кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем. Утім в Україні наразі не знайшлося жодного пацієнта, який би кинув виклик нашим лікарям. Українці вважають, що краще заплатити, ніж ставити під загрозу власне здоров’я. «Ось днями зверталась до столичного ендокринологічного центру, за процедуру УЗД заплатила 150 гривень, за аналіз на цитологію теж, — розповіла «УМ» пацієнтка Олена Якименко. — Якщо не дам грошей, переді мною зачинять двері, а мені потрібно лікуватись. Тож буду ходити і платити. Хтось, звичайно, може «подякувати», вручивши просто банку огірків. Був навіть випадок, коли літній чоловік запропонував лікарці вийти за нього, аргументуючи це тим, що вона може мати певну вигоду від шлюбу зі старшою людиною».
Співробітник столичної дитячої клінічної лікарні №7, який побажав не називати своє ім’я, зізнався «УМ», що бере гроші у пацієнтів. «Є певні процедури, які роблять безплатно, але якщо батьки хочуть кращих умов, то курс буде продовжено за їхній кошт. За 10 процедур — 50 гривень, — розповів медик, який працює на ставку 945 гривень. — Гроші не вимагаю, беру від вдячних пацієнтів». Утім наш співрозмовник — це, на жаль, швидше, виняток із правила.