Алан Сіллітоу відомий перш за все завдяки двом дебютним романам — «Суботня ніч і ранок неділі» (Saturday Night and Sunday Morning) та «Самотність бігуна на довгій дистанції» (The Loneliness of the Long Distance Runner). Романіст належав до літературної групи «злих молодиків», що утворилася у 1950–х роках і активно критикувала соціальний устрій післявоєнної Великої Британії. Фактично, вони писали самі про себе — освічених молодих людей, які вийшли з робітничого середовища. Одним із таких вихідців був і Алан Сіллітоу.
Він народився 4 березня 1928 року в місті Ноттінгем у сім’ї простого неграмотного робітника, який часто залишався без роботи. Свій перший твір Алан написав у 12–річному віці, проте мати спалила рукопис, оскільки твір про кузенів сина здався їй надто відвертим. Через два роки хлопець кинув школу, щоб працювати на заводі, а згодом завербувався в Королівські військово–повітряні сили. Та від долі не втечеш: в армії хлопець захворів на туберкульоз і 16 місяців пролежав у лікарні. Єдиним його заняттям у той час було читання та проба власного пера.
Алан Сіллітоу був одружений із американською поетесою Рут Фейнлайт, яка народила йому сина Девіда. Дочку Сьюзен вони вдочерили. Письменник цурався життя знаменитості і єдиним його бажанням було творити. Окрім романів він залишив по собі кілька поетичних збірок, писав дитячі книжки, кіно– та театральні сценарії. Поет Ієн Макміллан характеризує Сіллітоу як «неперевершеного стиліста прози». «Мистецтво письма полягає в тому, щоб пояснити складність людської душі із простотою так, щоб це було універсально зрозуміло. Гадаю, він цього досягнув», — наголосив Макміллан в інтерв’ю Бі–Бі–Сі.
Помер Алан Сіллітоу у неділю на лікарняному ліжку у своєму улюбленому Лондоні. 82–річний письменник працював до останнього подиху.