Українські хокеїсти не спромоглися на маленький подвиг і на четвертий рік залишилися в другій лізі світового хокею. Звісно, винні в цьому передусім самі гравці, але, що вдієш, кращих у нас просто немає. Утім розділити із ними відповідальність за невдачу мають і керівники національної федерації, і головний тренер–білорус.

Українська збірна батутистів без медалей залишила чемпіонат Європи, що закінчився в болгарській Варні. Наш фаворит — олімпійський чемпіон Афін–2004 Юрій Нікітін із Миколаєва, вигравши кваліфікацію, у фінальних змаганнях посів скромне шосте місце. Із таким самим результатом завершила кваліфікацію у командних змаганнях українська чоловіча четвірка, і цього виявилося замало, аби потрапити до вирішального раунду.

Четвертий від кінця тур для української прем’єр–ліги став рекордним за рівнем глядацької уваги в цьому сезоні: загалом 120 569 уболівальників завітали на спортивні арени. Рекордсменом став харківський стадіон «Металіст», де продали 31 543 квитки. Але не ця подія стала головною в звітному турі. А те, що другої поразки в сезоні зазнав чемпіон — київське «Динамо», і ця невдача може мати вирішальне значення в боротьбі «біло–синіх» за «золото». За іронією долі, очки в динамівців відібрав знову представник Західного регіону: раніше підопічних Газзаєва обіграло «Закарпаття», тепер же — «Карпати».

...Маслова в Києві чекали. Після виграшу динамівцями в 1961 році першого в історії «золота» чемпіонату СРСР у команді почалася тренерська «чехарда». Автор історичного тріумфу В’ячеслав Соловйов пішов на підвищення в московський ЦСКА, а його наступники, Терентьєв і Зубрицький, біля керма українського флагмана більше року не протрималися — не змогли потішити високе керівництво УРСР в особі голови Радміну республіки Володимира Щербицького стабільними переможними результатами. І ось нарешті українським високопосадовцям удалося вмовити на переїзд до Києва з Москви 54–річного на той час Віктора Маслова — тренера–чемпіона, який у 1960–му виграв першість СРСР із рідним «Торпедо», перервавши чемпіонську гегемонію московських клубів «Динамо», ЦСКА і «Спартака».

Трансфер виявився виграшним для України — саме з москвичем Масловим, простакуватим компанійським чоловіком із твердим характером та звичайними людськими слабкостями, кияни здобули п’ять трофеїв за сім сезонів, приєднавшись до когорти грандів радянського футболу. Сьогодні виповнюється 100 років із дня народження людини–легенди.

Виборовши минулого року право виступати в І Світовій групі неофіційного командного чемпіонату світу, українські дівчата надовго серед еліти не затрималися. Спершу у чвертьфіналі наші поступилися володаркам Кубка федерації — італійкам, а тепер у «плей–оф» — збірній Австралії, і знову в домашній зустрічі.