Є наказ: йому — на Захід, їй — «в другую сторону»...

      Учорашній день був густо наповнений візитами високоповажних європейців: до Києва, за дивним збігом обставин та службових графіків, прилетіли Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер, прем'єр-міністр Нідерландів Ян Петер Балкененде та наступник скандально відомого Роналда Паксаса — в.о. президента Литви Артурас Пауласкас.

      Новий Генсек НАТО, нагадаємо, вже встиг побувати в Москві (цей візит відбувся на початку квітня), а до Києва завітав з одноденним, ознайомчим робочим візитом. Усі спостерігачі відзначили, що для київських переговорів Схеффера — з Президентом Кучмою, Прем'єр-міністром Януковичем, міністром закордонних справ Грищенком — сприятливе тло створила недавня ухвала України про безперешкодний доступ військ Альянсу на свою територію, для транзиту чи участі у військових навчаннях. Таке рішення, безсумнівно, зачепило амбіції Москви. Втім, привітавши вчора Україну з тим, що вона таки спромоглася на цю ухвалу, Схеффер висловив переконання, що Росія «з розумінням поставиться до ратифікації Меморандуму між Кабінетом міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об’єднаними ЗС НАТО в Європі щодо забезпечення і підтримки операцій НАТО з боку України». «Абсолютно очевидно, що 26 країн-членів НАТО і Україна як суверенна держава можуть підписувати ті документи, які вони вважають за потрібне», — здивувався Генсек запитанням наших журналістів.

      Без сумніву, одним з основних питань, про яке йшлося під час переговорів з Яапом де Хоопом Схеффером, була участь України в майбутньому саміті НАТО в Стамбулі, що відбудеться у червні. Питання про заявку щодо членства в НАТО перед нашим керівництвом уже не стоїть, це питання якщо не поховане, то заморожене. Нині ж вирішується інше: чи приймуть нашу державу на саміті, так би мовити, в її неприкрашеному вигляді, тобто у вигляді Леоніда Кучми, чи отримає він запрошення, чи знову їхатиме на удачу і нариватиметься на французький алфавіт? Генсек на це нічого конкретного відповісти не міг, лише оприлюднив свої «сподівання на те, що засідання Комісії Україна-НАТО в рамках стамбульського саміту відбудеться на найвищому рівні». На спільній з Костянтином Грищенком прес-конференції Яап Схеффер пояснив так: «За певних обставин ми можемо створити такі умови, які дозволять Україні взяти участь у цьому форумі на найвищому рівні». Тобто запрошення Кучмі до участі у стамбульському саміті — під великим питанням. Генсек як порядний, ввічливий гість навіть мусив виправдовуватись у Києві: «НАТО є організацією, що працює на засадах консенсусу, і такі рішення прийматимуть гуртом усі члени Альянсу».

      Під вищезгаданими «умовами та обставинами», за яких НАТО готове бачити поміж своїх обличчя Леоніда Кучми, мається на увазі не тільки тверда обіцянка провести чесні, прозорі, демократичні президентські вибори, а й сам факт саме такого проведення виборів. Україні з Кучмою Захід не вірить, і це вже давно реальнiсть, від якої не відмахнутися. Коли готувалося це число «УМ», Схеффер ще  не мав зустрічі з Кучмою, втім таку обіцянку, яку Л. Д. звично постачає «на експорт», він дав на інших учорашніх переговорах — з голландським прем'єр-мінiстром Балкененде. Нагадаємо, що Нідерланди з наступного півріччя головуватимуть в Євросоюзі  і нинішній офіційний візит тамтешнього голови уряду є для Києва шансом попрацювати на майбутнє. Так, Президент України попередив, що на наступному саміті Україна-ЄС, запланованому на 7-8 липня в Гаазі, «ми сподіваємося отримати відповіді на багато питань порядку денного... щодо наслідків розширення ЄС». А голова уряду Янукович був ще прагматичнішим — попросив свого візаві сприяти якнайшвидшому наданню Україні статусу країни з ринковою економікою. Ян Балкененде це прохання почув, але не відповів наразі.

      Найприхильнішим до України був, вочевидь, литовський високий гість: в.о. президента Артурас Пауласкас відразу ж пообіцяв, що його країна активно сприятиме вступу нашої до Євросоюзу та НАТО. Втім пан Пауласкас може обіцяти багато, і лише президентські вибори в Литві, заплановані на 13 червня, покажуть, чи саме він стане тим, хто відповідатиме за сьогоднішні слова.