— Свою першу паску я спекла, коли мені було 15. На диво, мій перший досвід виявився не глевким, і відтоді ще не було жодного Великодня, щоб я пропустила це священнодійство.
За цей час я перепробувала безліч рецептів, оскільки зазвичай печу дві паски — одну зі значно більшою кількістю жовтків, солодшу й «важчу», іншу — легшу як за консистенцією, так і за складністю приготування. І, щиро кажучи, дійшла висновку, що другим варіантом цілком можна й обійтися, урізноманітнивши його додаванням більшої чи меншої кількості родзинок, цукатів, прянощів тощо. Недарма пекарями колись були чоловіки: вимісити тісто, до складу якого входить понад півсотні жовтків на кілограм борошна (є й такі рецепти) — це робота не для тендітних жіночих рук.
Один з улюблених рецептів «легкої» паски, за яким пектиму великодній хліб і цього року, такий. На 1 кілограм борошна (одразу зазначу, що якщо хочете напекти багато пасок, варто все вказане в рецепті принаймні подвоїти) беремо 100 г дріжджів, 2 склянки молока, 1 склянку цукру, 10 жовтків,
200 г масла. Ще один обов’язковий інгредієнт — добрий настрій і бажання почастувати своїх близьких смачною паскою, інакше тісто може не вдатися.
Попросивши у Бога благословення, беремося до справи: розводимо дріжджі у теплому (але не гарячому, щоб не «вбити») молоці зі столовою ложкою цукру і трьома ложками борошна і ставимо в тепле місце, щоб забродили — об’єм розчину має збільшитися приблизно втроє. Тим часом просіюємо борошно й добіла розтираємо жовтки з цукром. Вливаємо в борошно «готові» дріжджі, солодку жовткову масу і вимішуємо доти, доки не з’являться пухирці (вважається, що на тісті, але у господинь, які зі здобним тістом мають справу раз на рік, вони, здається, швидше з’являються на руках). Залежно від натренованості м’язів і кваліфікації, на це може піти й година, і дві, але врахуйте, що від того, наскільки добре вимішене тісто, залежить якість паски.
Коли пухирці з’явилися, додаємо розтоплене масло і знову вимішуємо, доки тісто повністю його не вбере. Далі відкривається простір для фантазії. Можна додати промиті родзинки — хоч склянку, хоч п’ять, залежно від того, чи любите сушений виноград у випічці. Тільки не забудьте виваляти його в борошні, щоб не збився жужмом на дні паски. Я додаю ще цукати, сушені вишні–черешні, подрібнений мигдаль (попередньо запарений і очищений від шкірки) та прянощі: дрібку меленого мускатного горіха і чайну ложку з гіркою меленого кардамону або цедру з одного невеликого лимона. Для кольору — шафран або, за браком цих дорогих прянощів, півложечки куркуми, запареної столовою ложкою окропу. І 50–грамову чарочку коньяку — це позитивно впливає не так на смак, як на консистенцію тіста.
Знову ставимо тісто в тепле й тихе місце — поруч із ним не має лунати жодного грюкоту, гучних розмов тощо. Коли тісто збільшиться в об’ємі втроє, розкладаємо його у вистелені папером для випікання і змащені маслом форми, заповнюючи їх на 1/3. Знову ставимо підходити, а коли форми заповняться — змащуємо паски яйцем і ставимо в нагріту до 190—200 градусів духовку.
Через 45—90 (залежно від розмірів) хвилин паски готові — як трохи охолонуть, їх можна змащувати глазур’ю, прикрашати посипками тощо.
КОМЕНТАР
У п’ятницю хліб не пекли
Лідія АРТЮХ, етнограф:
— Головним атрибутом Великодня в українців був і залишається хліб. Ще з часів Київської Русі більше шанували вчинений хліб, а не прісний. Ці вподобання закріпилися у період розмежування християнських течій: православна церква обрала для причащання хліб із дріжджового тіста, а католицька — прісні облатки. Якихось особливостей у регіонах України щодо рецептів ритуального великоднього хліба не можна виокремити. Усе залежить від умінь і фантазій господинь. Із пасками, як і з українським борщем, — у кожної господині свій рецепт. Крім традиційних пасок, від Західного Поділля до Галичини на Великдень ще обов’язково пекли «баранців» у спеціальних формочках.
Думаю, дуже давно на території України почали робити й сирні паски. Але вони були в господах шляхти і заможних людей, які тримали корів.
Паски печуть у Чистий четвер або у Великодню суботу. Страсна п’ятниця була для такої роботи забороненим днем, як і будь–яка інша, — раніше в цей день тижня хліб ніколи не пекли.