25 березня 1999 року на 5–му кілометрі автотраси Бориспіль—Золотоноша авто лідера Руху В’ячеслава Чорновола врізалося в «КамАЗ», вантажений зерном, який розвертався посеред шосе. Чорновіл та його водій Євген Павлов загинули на місці, прес–секретаря НРУ Дмитра Пономарчука госпіталізували з важкими травмами. Влада одразу назвала це нещасним випадком, однак потім почали «вилізати» подробиці: місце аварії нібито «зачистили», Чорновола добивали кастетами, КамАЗ не розвертався, а просто чекав на дорозі, і водія в ньому не було. Соратники В’ячеслава Максимовича всі ці роки не сумнівалися, що це було замовне і добре організоване вбивство, проте «ниточки» вели так високо, що навіть за п’ять років «помаранчевої» влади розслідуванню так і не вдалося дати ходу. Тепер, після повернення старої влади, виникають сумніви, що замовників резонансних політичних убивств Чорновола, Гонгадзе та інших узагалі коли–небудь назвуть.
Син В’ячеслава Максимовича, народний депутат Тарас Чорновіл вважає, що головна перешкода для розслідування — не у вищій державній владі, а в керівництві МВС та Генпрокуратури. «Йдеться про генералітет. На оперативно–розшуковому рівні щодо розслідування обставин самої автокатастрофи вже все зроблено, — каже Тарас Чорновіл. — Зараз потрібна елементарна політична воля для того, щоб дати справі хід, допитати людей, і це мають бути допити на дуже високому рівні». Зокрема пан Чорновіл вважає за необхідне допитати колишнього генерала МВС Олексія Пукача, нещодавно затриманого у справі вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. На думку Тараса Чорновола, Пукач може бути організатором убивства В’ячеслава Максимовича. Проте навіть за президентства Віктора Ющенка «сірі генерали» чинили такий тиск, що їхній вплив на Генпрокурора Олександра Медведька був вирішальним. «Якщо зараз достатню частину цих людей витиснуть, не обов’язково з політичних мотивів, то з’явиться можливість завершити розслідування, — сказав у коментарі «УМ» Чорновіл–син. — По тому, як буде поводитися Медведько у цій справі, буде видно, чи збережуться ці старі впливи».
Тим часом цього тижня вийшов другий том книги голови слідчої комісії Руху Миколи Степаненка «Майже все про загибель В’ячеслава Чорновола». Це збірка матеріалів розслідування, які в той чи інший спосіб зміг зібрати автор. «Там подано максимум із доступної сьогодні інформації. Називаються прізвища», — зазначив Тарас Чорновіл.