Жінка в білому вимагає!

Попри те що на Кубі протестувати проти дій влади — справа ризикована й небезпечна, дехто все ж наважується. Завершується така сміливість зазвичай трагічно: незгодним з режимом Кастро в кращому разі вдається втекти за кордон, у гіршому — їх кидають за ґрати. Минулого місяця один із таких дисидентів помер у тюрмі після тривалого голодування. Трагічна смерть Орландо Сапати Тамайо, якого організація «Амнесті інтернешнл» визнала в’язнем совісті, спричинила хвилю обурення у міжнародній спільноті, яка виступила із закликами до кубинської влади негайно звільнити всіх політв’язнів.

А цієї середи на вулиці Гавани, аби підтримати матір Тамайо, вийшли «Жінки в білому» — так називається організація, в яку об’єдналися представниці прекрасної статі, чиї чоловіки потрапили за ґрати за політичну позицію. Рейна Луїза Тамайо стверджує, що її сина в тюрмі жорстоко катували, і називає його смерть навмисним убивством.

Пліч–о–пліч десятки дружин і матерів політичних дисидентів пройшли маршем центральними вулицями столиці Куби. Під акомпанемент обурених вигуків сотень прихильників комуністичної влади вбрані у біле жінки вимагали звільнити з тюрем близько 50 опозиціонерів. Більшість із них потрапили до в’язниць іще під час масових арештів 2003 року.

Але довго протестувати жінкам не дозволили. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, спершу поліцейські та представники спецслужб вимагали від жінок припинити акцію протесту і добровільно сісти у підігнані автобуси, а коли ті не погодилися, почали затримувати їх і силою заштовхувати у транспорт. Загалом арештували близько 30 учасниць маршу.

Як нагадує західна преса, з точки зору кубинської влади, дисиденти є звичайними злочинцями, яких фінансують Сполучені Штати Америки — для того, щоб вносити розбрат у комуністичну єдність народу Острова Свободи.