Юрій Міщенко (Слєтіч): «У кожного українця тепер мінімум два дні народження»
У відеосюжеті про учасників музичної групи «Незламні діти», які написали новий гімн Харкова, є досить показовий момент. >>
А ще незрячі зробили вертеп. (Фото «Генерації успішної дії».)
У нашому суспільстві досі існує стереотип: сліпа людина — безпомічна. Але незрячим людям жалість не потрібна — лише належні умови для повноцінного життя. Сліпі українці працюють викладачами, програмістами, перекладачами. Вони об’єднуються у громадські спілки, ходять у туристичні походи, збирають кошти на книжки для незрячих дітей. Якщо пощастить, то незабаром світ побачить видання «Гаррі Поттера» українською, шрифтом Брайля.
Він закінчив Львівський університет імені Франка, працює вчителем історії. І паралельно отримує другу вищу освіту. Щовечора Віталій Ткачук сідає за комп’ютер, виходить в інтернет — звичайні дії для будь–якого українця. Однак Віталій Ткачук незрячий від народження — наслідок родової травми. Користуватися інтернетом допомагає безліч програм. Тому, спілкуючись з Віталієм через інтернет, не можна здогадатися, що він незрячий. І таких, як він, безліч. Знайти роботу, щоправда, таким людям важко. Головна проблема — той–таки стереотип. «Коли незрячий йде влаштовуватись на роботу, — каже Віталій, — він стикається з нерозумінням. Для європейців не дивно, що сліпий може працювати за комп’ютером (я мовчу про те, що може бути програмістом, причому дуже кваліфікованим). А в нас, коли прийдеш працевлаштовуватись, то треба ще довести, що ти щось можеш».
А тим часом сліпим потрібна не жалість, а розуміння. «Є такі організації, — каже Віталій, — які просто беруть інваліда фіктивно на роботу, платять йому кілька гривень, тим самим платять менші податки. Й інвалід нібито задоволений, бо має на шматок хліба. Ми виступаємо проти цього. Ми кажемо, що сліпі — такі самі люди, як і зрячі. Так, ми не можемо бути водіями, столярами, слюсарями... Але це не означає, що до нас має бути принизливе ставлення і подачки...»
Головне, як завжди, — віра у себе. Тут багато що залежить від батьків — вони мають допомогти дитині стати автономною.
Віталій — лідер Волинського осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації інвалідів із вадами зору «Генерація успішної дії». «Ми кажемо, що сліпа людина — така сама, як і зряча, і має право бути соціалізованою, приносити користь суспільству», — пояснює Віталій.
«Генерація» працює над програмою з працевлаштування незрячих, зокрема по селах. Влаштовує туристичні походи для молоді з частковою та повною втратою зору. Є багато інтеграційних акцій разом зі зрячими. Завдання активістів — подолати стереотипи, показати зрячим, хто такі сліпі; а незрячих познайомити зі зрячими. Довести, що всі ми — звичайні люди.
Особливо потерпають від самотності та браку спілкування літні люди. «Старші незрячі живуть «у консервації», — розповідає Віталій. — Вродилися незрячими або слабкозорими, пішли до школи–інтернату і по закінченні працювали в УТОСі. Відповідно вони спілкуються лише між собою...». За радянських часів існувала негласна політика: сліпим давали квартири якнайближче одне до одного. Ще й тепер в Україні подекуди є майже повністю «незрячі» будинки... Тож багато хто звик жити винятково у своїй спільноті. Сучасна ж молодь жити у «резервації» не хоче, молоді дружать зі зрячими, ходять разом у походи, інколи й одружуються. Багато хто йде до університетів. Але тут виникає проблема: в Україні практично немає підручників (є лише два видавництва, що друкують книжки для незрячих — у Києві та Харкові). Шкільні ще так–сяк видаються шрифтом Брайля, а з науковою та сучасною літературою — взагалі біда. Що вже казати про дитячі книжки. «Генерація успішної дії» ініціювала проект «Видання книжок для дітей і молоді шрифтом Брайля». Вибір зупинився на «Гаррі Поттері» — одній із найпопулярніших книжок. Акція «Незрячій дитині — тактильну книгу» триває. На видання першої партії книжок потрібно 17 тисяч гривень. Книжки, надруковані українською мовою, будуть передані інтернатам для дітей із вадами зору.
Допомогти надрукувати книжки для незрячих діток можете й ви, поклавши кошти на цей рахунок:
ЄДРПОУ 34935692, р/р 26009011608501 у Філії «Центральне регіональне управління»
АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 300937
У графі «Призначення платежу» позначайте:
«Благодійна пожертва — марафон «Незрячій дитині — тактильну книгу».
Деталі акції на сайті «Генерації успішної дії»: http://www.gud.org.ua
У відеосюжеті про учасників музичної групи «Незламні діти», які написали новий гімн Харкова, є досить показовий момент. >>
Досвідчений тренер-берейтор Анастасія Богач із неповних 8 років сидить у сідлі — невдовзі виповниться 30 років, як вона займається кінним спортом. >>
13-14 квітня 2024 року у місті Києві відбудеться унікальний дводенний семінар для фахівців дитячої практичної психології "Toy Therapy Room - Досвід Війни". >>
Національна гвардія України сьогодні, 26 березня, святкує перше десятиріччя свого існування — 10 років служіння Батьківщині та українському народові. >>
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував нову можливість для абітурієнтів: відтепер вони можуть зареєструватись на національний мультипредметний тест через застосунок «Дія». >>
Спеціальне взуття для саперів, яке дозволить зменшити ризик травмування ніг під час розмінувань розробляє Міністерство оборони України. >>