Щороку від нових забудов у центрі Києва стає все тісніше, тому незаконно спорудженими офісами в історичній частині столиці киян не здивуєш. Цього разу «паленим» війнуло з найвищого київського пагорба, де ось уже понад 160 років безбідно існувала Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спокій столичних дослідників піднебесся порушили чутки про те, що компанія «ТММ» збирається збудувати на їхній території звичайний житловий масив. Поки що остаточного рішення про подальшу діяльність обсерваторії немає. Єдине, що точно обіцяють астрономам, так це зберегти центральний комплекс установи. Інші прибудови знесуть, щоб не заважали будівельникам. Знаючи, як вирішуються такі справи, вчені вже зараз б'ють на сполох, побоюючись, що долю їхньої установи вирішать, не питаючись думки професорсько-викладацького складу. І заявляють, що поява висотних будинків поруч з обсерваторією поставить хрест на усіх дослідах, які вони проводять.
Астроном — це майже Карлсон?
Як кажуть у керівництві обсерваторії, довкола лабораторій спостережень київських астрономів компанія збирається звести три житлові будинки, кожен з яких прийме півтори сотні мешканців. Розробники забудовного проекту навіть намагалися робити зустрічні кроки, щоб заховати сокиру війни з науковцями. Астрономи з жахом згадують, як їм запропонували кілька приміщень для досліджень на... дахах у новозбудованих «висотках». Не дивно, що таку пропозицію вчені сприйняли без особливого ентузіазму. Адже їм фактично запропонували з мікроскопами-телескопами й іншим астрономічним крамом перекочувати, як Карлсону, просто на покрівлю. А може, представники компанії «ТММ» справді переконані, що дослідження українських астрономів — штука настільки ж несерйозна, як і привиди, що в них переодягався Карлсон, аби налякати неслухняного Малюка?
Певно, новатори від будівництва не знають, що саме завдяки розробкам київських учених світова астрономічна наука поповнилася багатьма особливо цінними відкриттями. «В обсерваторії ми регулярно проводимо астрономічні високоточні дослідження — вдень і вночі. Якщо поряд з нею збудувати будинок, то така можливість зникне», — пояснює старший науковий співробітник Всеволод Лозицький. За його словами, світова практика ще не знала випадку, щоб така наукова установа розташовувалася на житловому будинку. «Ну звісно, любительські обсерваторії на дахах хтось собі, може, і влаштовує, але для серйозного закладу це просто неприпустимо», — обурюється він.
До того ж ніхто не може гарантувати науковцям, що за рік біля будинків не з'являться дитячі майданчики, гойдалки чи розвага для дорослих — казино. А все це, за твердженням дослідників, на їхній роботі поставить жирну крапку. «Для наших досліджень необхідна абсолютна тиша, бо на результати експериментів впливають навіть незначні зміни температури, світла. Якщо мешканці почнуть вигулювати біля обсерваторії своїх собачок, то про науку можна взагалі забути, це буде просто знущання на нею», — констатує Всеволод Григорович.
«На пальцях» учіться, дітки!
Київська астрономічна школа на весь світ славиться теоретичними розробками професора Сергія Всісвятського, який довів існування кілець не лише у Сатурна, а й у інших великих планет. А в березні цього року Європейське космічне агентство направило дослідницький апарат «Розетта» саме до комети, яку відкрив професор київської обсерваторії Клим Чурюмов. Дані, які космічний апарат передасть ученим на Землю, можуть стати унікальними. «Можливо, нам навіть вдасться зрозуміти, як же п'ять мільярдів років тому виникла наша Сонячна система», — розповідає Клим Іванович. За його словами, працівники обсерваторії є активними учасниками міжнародних наукових проектів: вивчають проблеми астероїдно-космічної небезпеки, за рішенням Міжнародного астрономічного союзу створюють каталоги яскравих зірок, займаються програмами дослідження сонячної активності й структури Всесвіту.
Водночас українським ученим доводиться також займатися і більш «приземленими» справами, що так необхідні простим киянам. Щодня вони визначають радіаційний фон та загазованість столиці. А ще вчать азів астрономічної науки та фізики не «на пальцях», а на практиці не лише київських студентів, а й молодь із Вінниці, Одеси, Миколаєва. Тож будівництво житлового комплексу може не просто «застопорити», а й узагалі припинити важливий навчальний процес, у результаті чого Україна залишиться без власних астрономів.
Підкоп під «Олегову могилу»
На своєму місці обсерваторія стоїть ось уже 166 років. «Її за проектом славетного Вікентія Беретті побудував у 1841—45 роках його син, визначний київський архітектор Олександр Беретті», — розповідає відомий києвознавець Максим Стріха. За його словами, обсерваторія мала«поселитися» в одному з корпусів університету, проте наукова еліта Києва виступила категорично проти таких планів і підшукала для неї підходяще місце на околицях столиці. З роками зростання і розширення міста колишній пустир «передислокувався» у центральну його частину. Але досі нікому не спадало на думку попросити науковців піти з «насидженого» історичного місця. До речі, заборону будувати будь-що на території без погодження керівництва обсерваторії свого часу підписував особисто Микита Сергійович Хрущов ще в 1945 році.
«Цю гору, — стверджують історики, — пов'язують з топонімом «Олегова могила». Кажуть, що круча, на якій «поселилася» обсерваторія не природна, а насипна. І, мовляв, саме там поховано давньоруського князя Олега, а найвища точка Києва, на якій, власне, зараз і стоїть обсерваторія, — насипний курган. За легендою, Олег помер, коли прийшов подивитися на свого мертвого коня. Тоді, за переказами, князь наступив на череп вороного, звідки вилізла змія і смертельно вкусила його. Хоча астрономи вірять в іншу, наукову, версію смерті великого князя. «Доведено, що у цій місцині змії не водилися, — каже Клим Іванович, розкриваючи «УМ» своє дослідницьке відкриття. — Так що для мене є лише одне пояснення легенди: саме в рік смерті князя над землею пролітали аж дві яскраві комети. Одна з них — «хвостата» комета Галлея. Для давнього русича це було знаменням якоїсь біди, пошесті чи навіть смерті знатної особи». Найiмовірніше, князь бачив її і вирішив, що це змій, який прийшов по його душу, пояснює пан професор.
Бійся байдужих: вони ухвалюють
Співробітники обсерваторії розповідають, що переговори стосовно подальшої долі обсерваторії проводило її керівництво. «Нам не повідомляли, що саме обговорювали і до яких висновків прийшли», — кажуть вони. І додають, що вже звернулися до ректора київського Національного університету імені Тараса Шевченка Віктора Скопенка (адже обсерваторія є науково-навчальним підрозділом університету) з проханням підтримати їх. Однак обіцяної допомоги досі не дочекалися.
Без відповіді залишилися й листи, надіслані до Адміністрації Президента. Науковці ще сподіваються, що у заклопотаних державних мужів до «дрібних» проблем київських науковців просто не дійшли руки, але згодом хтось обов'язково їм допоможе.
Утім навряд чи непроглядна зайнятість може слугувати виправданням для посадовців. Адже про скандал довкола київської обсерваторії вже говорить увесь науковий світ. Свій протест проти незаконних дій щодо забудови історичної частини обсерваторії вже висловили колеги з Пулківської обсерваторії (Москва), університети Падуї, Парми, (Італія), Оулу (Фінляндія), Вейнського державного університету (США), українського Інституту ядерних досліджень та німецькі астрономи з Баварського геоінституту. Проте у відповідь — тиша.
Цікаво, що знищити київську обсерваторію не піднялася рука навіть у німецьких загарбників. У час, коли фашисти окупували столицю й «змітали» на своєму шляху буквально все, київські науковці не призупиняли дослідження. Зрозумівши, який золотий запас знань оберігають українські вчені, напередодні відступу гітлерівці спробували вивезти унікальне обладнання й безцінну бібліотеку видатного астронома Ольбертса (в якій зберігалася навіть книга Коперніка, що її зараз експерти оцінюють у мільярди гривень). Однак співробітники обсерваторії, ризикуючи власним життям, завантажили контейнери окупантів камінням та цеглою, а книги сховали на кілька днів у шахту телескопа. Не минуло й тижня, як Київ було звільнено. Фашисти тікали додому, намагаючись захопити побільше награбованого. Вони ще не знали, що програли бій і київським ученим: в ешелонах гуркотіли не фоліанти Коперніка, а цегла з київських руїн.
Але з часу тієї війни минуло понад півсторіччя, змінилися цінності, і вже загарбниками, по суті, можуть стати нащадки чи сусіди тих, хто самовіддано рятував неоціненну наукову установу і зберіг від німців важливі рукописи. Через активність одних і байдужість інших Україна може втратити одну з двох обсерваторій (до речі, доля другої, Кримської, теж під питанням). Зате «круті» в Києві розживуться на кілька сотень елітних квартир, які в такому місці — на найвищому пагорбі столиці — легко буде «загнати» за астрономiчною ціною.
