Любов і кухня,

«Здобиччю» сильної половини людства — за природою своєю мисливців — зазвичай стають посади, звання і визнання. Домашня кухня — переважно жіноча царина. Проте якщо чоловік знаходить час на куховарство — то справжнє свято. За кілька днів до Жіночого дня «УМ» проконсультувалася з відомими українськими чоловіками: як правильно зробити свято коханій жінці в кухонному інтер’єрі.

Коли в домі багато жіноцтва

Мирослав ПОПОВИЧ,
академік НАНУ, директор Інституту філософії :

— У нашій сім’ї багато жіноцтва: дружина, донька, внучка і сваха. Восьмого березня ми із зятем усім даруємо квіти, а потім, якщо складається, готуємо обід. Вважаю, що жінки краще справляються з тістом і всім солодким. Пробував робити улюблений «Наполеон» — у доньки виходить смачніше. Жінка поводиться з тістом, ніби з немовлям, а я його не відчуваю. Однак переконаний, що чоловіки краще готують м’ясо. Пропоную зробити грузинське сациві (у перекладі «холодне»). Для страви підійде будь–яке м’ясо — я беру курку і ріжу на великі шматки. У глибокій сковорідці на олії чи вершковому маслі (найкраще взяти їх у рівних пропорціях) на невеликому вогні смажу багато дрібно порізаної цибулі, поки вона не стане прозорою, ніби скляною. Додаю теплу воду, в яку сиплю мелену паприку (якщо вода холодна і без жиру, то перець не розчиниться, а якщо окріп — пригорить), трохи солі. Коли вода закипить — кладу м’ясо і тушкую. Коли курятина готова, оббираю м’ясо з кісток, повертаю його у посудину і додаю приправи: хмелі–сунелі, зерна кінзи, коріандр, чорний і червоний перець. Обов’язкові інгредієнти — підсмажені розтовчені волоські горіхи (їх багато не буває), гранат (спочатку вичавити трохи соку, а потім вкинути зерна) і подрібнених 4–5 зубочків часнику. Треба орієнтуватися у процесі — можливо, додати 1 чайну ложечку цукру. Тільки–но все закипіло, треба знімати і виставляти на холод. Грузини уже на столі приправляють сациві зеленню кінзи, для українців прийнятніша петрушка.

Я більше за все люблю галушки, — продовжує кулінарно–святкову оповідь Мирослав Володимирович, екс–ведучий «Культурологічної кухні», яка виходила у «Сніданку на «1+1». — Проте жіноцтву на свято їх не пропоную, не будуть їсти — не дай, Боже, зайвий кілограм додати. Тому основною стравою пропоную зробити плов. Для нього підійте солодке м’ясо: баранина чи качка (курка виглядає у плові блідо, а яловичина — жорстка). Грузини беруть свинину — і задоволені. Ми беремо качку, ріжемо на великі шматки й обсмажуємо до напівготовності. В олії зарум’янюємо соломкою нарізану моркву (хто любить, може пасерувати дрібно порізану цибулю, проте я ріпчасту у плов не кладу). Далі треба зробити зірвак: качку з морквою у казані чи іншій чавунній посудині залити теплою водою, додати трохи солі, червону мелену паприку, чайну ложечку барбарису, жменю родзинок, дві–три цілі сушені абрикоси, пів чайної ложки кмину і зубчики однієї голівки часнику, на яких треба залишити останню тоненьку лушпинку. Нарешті засипаємо попередньо тричі промитий твердий довгий рис — 1,5—2 склянки. Якщо потрібно, доливаємо гарячу воду — щоб покривала на дві фаланги всі інгредієнти. Спочатку має бути сильний вогонь, а коли закипить, зменшуємо. Щоб рис готувався рівномірно, бажано дерев’яною паличкою робити «кринички» і доливати в них воду. Коли рідина википіла, треба згребти рис гіркою і накрити кришкою, а ще краще тарілкою і дати постояти 12 хвилин, — так рис дійде, і кожна зернина буде відділятися від іншої.

Що тещі до вподоби

Олександр ПОНОМАРЬОВ,
співак, заслужений артист України

Олександр, якщо виходить, на свята готує свою улюблену страву — кролика у грибному соусі, який подобається й тещі. А це у Жіночий день, особливо для молодих сімей, майже дорівнює тому, що й догодити своїй половині.

Щоб приготувати страву від Пономарьова, тушку кролика, порізавши на шматки, добу треба вимочувати в молоці. Далі крольчатину підсмажити, перекласти в каструлю чи казан, залити невеликою кількістю води, додати сіль, перець, лаврові листочки і тушкувати дві години.

Часу достатньо, щоб братися за соус. Білі сухі гриби вимочити і ретельно промити. Далі підсмажити їх на вершковому маслі разом із цибулею, морквою та селерою. Потім додати воду і сметану, за смаком посолити і поперчити. «Інколи я додаю соус барбекю із запахом диму», — каже Олександр Пономарьов. Наступна дія — вміст сковорідки з грибами переміщуємо в посудину з м’ясом, акуратно перемішуємо і тушкуємо на маленькому вогні ще хвилин 40.

Найкращий гарнір до страви — пюре. А ще солоні огірки й помідори. Дуже смачно!

Виручає парубоцький досвід

Володимир ГОРЯНСЬКИЙ,
актор, заслужений артист України:

— І Ларисі, і Маші 8 Березня я дарую весняні квіти і сподіваюся, що можна буде обійтися купленим тортиком із кондитерської. Хоча власноруч готую не лише у Жіночий день. На святковий обід можна подати суп зі скумбрією, який у моєму меню ще з парубоцьких часів. Щоб зготувати цю першу страву, в окріп почергово кладу подрібнені цибулю, моркву і картоплю. Коли овочі майже готові, кладу в каструлю шматки сирої риби. Насамкінець додаю ложку манної крупи, сіль, перець і лавровий лист — і «ушиця» готова. Подавати її краще з тостами з білого хліба чи грінками. Уже на столі у кожну тарілку слід покласти шматочок вершкового масла.

Мої дівчатка люблять котлети з рибного фаршу–асорті, в який обов’язково кладу осетрину. До фаршу додаю перекручені на м’ясорубку сирі цибулю, моркву і трохи цвітної капусти, яйце, сіль і перець. Смажу на оливковій олії і пропарюю. На гарнір — рис із зеленню для Лариси і картоплю — для Маші.

Експериментуйте — і все вийде

Віктор БРОНЮК,
соліст гурту «ТІК»:

— Для нас із дружиною свято тоді, коли ми поруч. І щоразу я намагаюся її розвантажити від хатньої роботи. Часто 8 березня мене просто немає вдома. Так станеться і цього року, бо «ТІК» готується до всеукраїнського туру — попереду 25 концертів. Але, коли я знову опинюся поруч із коханими — Малятком (дружиною Тетяною) і донечкою Євою, — я, безумовно, прокинуся першим, піду на базар, уже там зрозумію, що буду готувати. Це завжди експромт. Можливо, це будуть суші, а можливо, просто добре приготоване м’ясо. А може статися, що ми з дружиною просто втечемо від усіх і влаштуємо імпровізований пікнік із хорошою рибою та свіженьким салом на сітці.

У нашій родині хист до кулінарії спадковий. Шикарно готував мій дід, чудово готують мама і сестра. Мене ніхто не навчав куховарити, я якось сам зрозумів що до чого. Головне — це знайти час, а натхнення буде. Головний інгредієнт кожної страви — це ваш настрій та гарні думки. Від цього дуже багато залежить.

Я не знаю рецептів і не можу їх написати. Дайте мені набір продуктів, і я приготую те, чого ніхто ще ніколи не їв. І повірте, це буде смачно. Звичайно, для того, щоб вийшов смачний борщ, треба певний набір продуктів. Проте є 124 різновиди цієї моєї улюбленої української страви: по–одному її готують на заході, по–іншому томлять на Полтавщині. Я готуватиму борщ залежно від того, яке у мене м’ясо під рукою (свинина, телятина, качка) чи просто сало, а чи є квасоля і який бурячок — молодий чи вже той, що пожив? І чи є у хаті свіжі томати чи сумна пачка «Кухарського соусу». Можна борщ зварити так, що ніхто не помітить, що в ньому капусти немає, хоча для українців то вже буде суп. (Хоча борщ по–польськи — без капусти).

Я куховарю навмання. Експерементуйте, фантазуйте — і все вийде.