Хто тут неофіційний? На вихід!
Ще 2005 року Союз поляків у Білорусі через втручання в його діяльність офіційної влади розділився на два табори. Одна частина організації підтримала Олександра Лукашенка, отримавши право на спокійне існування і володіння майном. Інше крило Союзу поляків відмовилося визнати легітимність офіційного керівництва і надалі діяло як незареєстрована організація.
З часом в опозиційної частини спілки почали відбирати нерухомість — будинки польські, побудовані на гроші уряду Польщі й розміщені в різних містах Білорусі, де є сильна польська діаспора. «Як тільки наші будинки переходять у руки офіційного крила Союзу поляків, будьяке польське життя в них припиняється. Там не проводять концерти, не працюють класи з вивчення польської мови та історії. Вони фактично стоять без діла», — розповідає голова невизнаної організації Анжеліка Борис.
У середині січня офіційний Союз поляків вирішив повернути у свою власність іще один Будинок польський, розташований у містечку Івенець неподалік Мінська. З цією метою центральна рада Союзу зняла з посади очільницю івенецького відділу організації Тересу Соболь і призначила вибори нового голови осередку.
Незалежні поляки з таким рішенням не погодилися, бо, за статутом організації, звільнити керівника місцевого осередку можна лише за рішенням зборів цього осередку. У результаті в Івенці паралельно відбулося два з’їзди — офіційне крило обрало нового керівника, а незалежне підтвердило повноваження Тереси Соболь.
Тихе протистояння двох голів тривало близько місяця. А потім прийшли судові пристави й опечатали будівлю івенецької польської громади. На початку лютого відбувся суд, який підтвердив, що право на Будинок польський в Івенці має тільки офіційний Союз поляків.
Поляків заарештовують — посла відкликають
Усе б добре, та паралельно із судовими слуханнями білоруська влада влаштувала справжнє полювання на членів невизнаного Союзу, які їхали в місто Воложин, щоб підтримати Тересу Соболь на засіданні суду. Міліція і ДАІ затримали близько 60 членів опальної організації, дехто з них пізніше отримав «добу» адміністративного арешту.
Що більше посилювався тиск білоруської влади на незалежний Союз поляків, то більше зростало невдоволення офіційної Варшави діями Мінська. Після подій в Іванці польського посла у Білорусі Генрика Литвина навіть на кілька днів відкликали на батьківщину для консультацій.
«Розрулив» ситуацію візит до Варшави міністра закордонних справ Білорусі Сергія Мартинова. Однак і після цієї поїздки та запевнень керівника білоруської дипломатії в непричетності уряду до розбрату в польській громаді тиск на членів невизнаної спілки не припинився. Польський президент Лех Качинський написав своєму білоруському колезі листа з проханням утрутитися в ситуацію. На початку тижня Лукашенко відповів, але канцелярія польського президента назвала його лист формальною відпискою і заявила про намір Качинського звертатися до європейських структур із закликом захистити білоруських поляків.
Європа незадоволена
Втім керівники євроструктур відреагували на ситуацію ще до такого звернення. «Я розчарована недавніми арештами членів Союзу поляків у Білорусі та представників громадянського суспільства, зокрема демократично обраного керівника СПБ Анжеліки Борис», — заявила верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон. І наголосила, що такий розвиток подій у Білорусі «підриває спроби Євросоюзу з налагодження взаємин із країною».
Про проблеми білоруських поляків говорили і в Європейському парламенті. 23 лютого його голова Єжи Бузек зустрівся з Анжелікою Борис, а також із лідером білоруського руху «За Свободу!» Олександром Мілінкевичем.
«Розмова точилася про події навколо Союзу поляків у Білорусі, — розповів заступник Мілінкевича Юрась Губаревич. — Мілінкевич наголосив, що ці факти не можна розглядати окремо від загальної ситуації в Білорусі. Триває наступ на демократичні свободи і недержавні організації, про що свідчать такі приклади, як нереєстрація партії «Білоруська християнська демократія» та організації «Молодий фронт», тиск на Спілку білоруських письменників тощо. Натомість влада прагне створювати паралельні, контрольовані нею структури, як це було з письменницькою спілкою. Мілінкевич намагався донести до депутатів Європарламенту, що ця ситуація є не тільки проблемою поляків».
Чим закінчиться конфлікт, поки сказати складно. Але тиск лукашенківської влади на польську меншість та інші інститути громадянського суспільства, безперечно, може відкинути на кілька кроків назад досягнення діалогу між Білоруссю та Євросоюзом.
За словами Кетрін Ештон, наразі міністри закордонних справ ЄС не розглядають можливість відновлення санкцій щодо білоруських чиновників. Проте якщо конфлікт навколо Союзу поляків посилиться, то і такий розвиток подій виключати не варто.