— До проведення перформенсу в 1995 році у галереї «Київ», звідки мене виселяли, я ніколи не думав, що свіже сало зі свині, яку тільки–но закляли, таке тепленьке — таке не смачне. Сало просто голими руками не зробиш: його треба посолити і витримати, сало — це не м’ясо. Це дуже специфічний продукт. Зрештою, всі мої друзі у Східній і Західній Європі ніколи не їдять сало, там його перетоплюють на смалець. Чому сало стало українським національним продуктом? Бо тільки люди, що мають важке життя, можуть уживати важкий продукт без жодних наслідків для здоров’я. Не знаю ні поляків, ні чехів чи словенців, тим паче німців, які вживають сало, — у них життя інше.
Найсмачніша страва з салом, яку я куштував у своєму житті, — це так звані кораблики з салом. Їх рецепт дуже простий: картоплини розрізають навпіл, на шпичаки чи зубочистки натикаються, немов вітрила, шматочки сала. Коли у духовці запікається картопля, на неї постійно стікає дуже смачний жир. Це романтично виглядає — українські кораблики. Можна з’їсти армаду цього флоту — 12—16 корабликів під горілочку. І не помітиш!
Анатолій ФЕДІРКО,
художник