Соло сала

Традиційний український продукт сало має анекдотичний присмак. Бо хіба утримаєшся від усмішки, коли чуєш, наприклад, зізнання зі сцени співаючого ректора Михайла Поплавського: «Сало їм, на салі сплю, бо я так його люблю, от якби ще й салом укривався, то як у маслі б я купався». Проте сало — хоч це і жирно, але смачно, і навіть — якщо в міру — корисно. Бо не тільки в шоколаді є складові, що додають оптимізму та впевненості в тому, що життя прекрасне. Сало — для українців точно — теж має заспокійливо–підбадьорливий ефект. Якщо ви його ще не відчували — значить, не таке чи не так сало та страви з ним куш­тували.

Змінюємо колір

Тонкі охолоджені шматочки трохи присоленого сала з чорним духмяним хлібом — уже неперевершена закуска. А співаючий ректор і ресторатор Михайло Поплавський у книзі «До вашого столу» описує асорті з п’яти видів сала: те, що з прорістю (підчеревина), товсте без м’ясного прошарку, варене, копчене та сало з кропом і часником. «Юний орел» радить варити сало (1,2—1,3 кг) у лушпинні цибулі. Щоб сало мало гарний колір і неперевершений смак, його треба варити у «вдяганках» ріпчастої (300 г) з прянощами (наприклад, кілька лаврових листочків, 100 г часнику, 5 г коріандру) 1,5–2 години; під кінець усе посолити і поперчити. Охолоджувати зварений продукт треба під пресом, щоби додати йому пружності.

Аби закоптити сало у домашній коптильні, попередньо витримуємо його п’ять–шість годин у маринаді (сіль, перець та лаврове листя). Фішка копченого сала — у ледь помітному присмакові диму, щоб був він смачним — у коптильні має тліти тирса з фруктових дерев або... солома.

Оригінальні закуски з меленого сала з додаванням різних приправ можна подавати на хлібі, тостах чи на тарілці, а можна формувати у фользі чи харчовій плівці «ковбаски», охолоджувати і нарізати кружальцями. Вмішують у перемелене сало і подрібнений часник, і чорний мелений перець, і паприку, і зелень кропу.

Печу–печу сало

Завжди виручить запечене в духовці сало з прорістю — його запікають, обсипавши шмат сіллю та перцем. А товсте біле сало можна «розвеселити»: у рівному товстому(сантиметрів 10) шматкові, попередньо натертому сіллю і перцем, зробити посередині поздовжні глибокі надрізи з обох боків і помістити у них цілу морквину і зубчики часнику, а потім запікати в духовці 30—40 хвилин при температурі 180 градусів.

Щоб приготувати рулет ужгородський, закарпатці беруть із кілограм сала товщиною близько 2 см, трохи відбивають, солять і посипають чорним меленим перцем (0,2 г). Поки основа рулету вбирає приправи, треба приготувати фарш: 400 г яловичої печінки пропустити через м’ясорубку, додати 50 г нарізаного дрібними кубиками сала, вбити одне яйце, посолити і добре все вимішати. Рівномірно викласти все на підготовлений шмат сала, скрутити рулет, перев’язати ниткою і, притрусивши червоним меленим перцем (0,1 г), викласти на деко. Запікати до появи рум’яної шкірки, періодично обливаючи жиром. Охолоджений рулет смакує з консервованими огірками та помідорами, хріном, часником.

Пікантні вкраплення

Шкварки із сала ідеально доповнюють звичайнісіньку яєшню, вареники з капустою чи картоплею і деруни. Проте можна готувати і незвичайні страви зі шматками сала. Наприклад, крученики з салом і солоним огірком. Для приготування потрібно мати відбивні зі свинини чи яловичини. На посолені та поперчені шматки м’яса треба викласти по брусочку сала та огірка і згорнути міні–рулетиком. Крученики скріпити нитками чи зубочистками і тушкувати в томатному соусі з цибулею. Смачно з картопляним пюре або гречаною кашею.

Оригінальні на вигляд і смак січеники з м’яса, обгорнуті смужками сала з прорістю. Щоб їх зробити, 0,5 кг м’якоті свинини дрібно січуть ножем, додають яйце та потерту цибулину. Усе ретельно перемішують і формують кульки, які обгортають дуже тонко нарізаною підчеревиною, скріплюють зубочисткою. Січеники спочатку обсмажують, а потім тушкують до готовності.