Російські журналісти вимагають від міністра внутрішніх справ РФ Рашида Нургалієва захистити їх... від міліції. Керівники й працівники провідних російських засобів масової інформації, зокрема Першого каналу, НТВ, радіо «Ехо Москви», РІА «Новості», «Нової газети», інтернет–агенції Gazeta.ru i Lenta.ru, та багатьох інших звернулися до голови МЗС із відкритим листом. Написати головному міліціонеру Росії журналістів спонукав арешт їхнього колеги, фотокореспондента агенції РІА «Новості» Андрія Стеніна. Його, як і ще понад три десятки осіб, доблесні охоронці порядку схопили й «запакували» в «автозаки» під час опозиційної акції пам’яті загиблих минулого року адвоката Станіслава Маркелова та журналістки Анастасії Бабуріної. Опозиціонерам і правозахисникам у Росії до такого поводження з боку міліції не звикати. Але той факт, що був затриманий журналіст, який усього лише виконував свою роботу, викликав спротив навіть у досить лояльних до влади представників мас–медіа.

Провідні компанії світу ніяк не можуть оговтатися від економічної кризи. Американський автоконцерн «Дженерал моторз», який минулого року опинився на межі банкрутства, досі лихоманить. За складних фінансових обставин керівництво одного з найвідоміших автовиробників світу оголосило про закриття заводу «Опель» у бельгійському Антверпені. «Ми розуміємо, що багато хто присвячував цьому підприємству своє трудове життя упродовж багатьох поколінь, чудово виконуючи роботу зі створення автомобілів найкращої якості. Тому наважитися на таке рішення було нелегко. Але ще важчою є сувора реальність», — заявив недавно призначений на цю посаду президент європейського підрозділу «Дженерал моторз» Нік Рейлі.

У світі зросла кількість нападів на правозахисників. Такі висновки зробила у своїй щорічній доповіді, оприлюдненій у Нью–Йорку, міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch, закликавши владу всіх держав світу приділяти більше уваги захисту прав людини. За словами одного з керівників організації Йєна Левіна, стурбованість викликає статистика випадків із погрозами, насиллям та навіть убивствами активістів правозахисту в Ірані та країнах пострадянського простору. У розділі, присвяченому Росії, автори доповіді наголошують на помітному погіршенні стану справ у галузі захисту прав людини та безкарності за вчинені тяжкі злочини.