Сирітська доля пасинків

21.01.2010

Чотирирічного хлопчика привезли до Тростянецької лікарні у непритомному стані. Лікарі виявили закриту черепно–мозкову травму, гематому на тім’яній частині, страшні синці на ручках та ніжках. З’ясувалося, що хлопчика незлюбив від початку 24–річний вітчим Микола. Сергійко народився в першому шлюбі дружини, а тому нагадував чоловікові про її життя «до нього». А ще характер мав не кращий, а як випивав, то часто піднімав руку і на Сергійка, і на його матір. Не чіпав Микола лише власного п’ятимісячного сина. Недарма кажуть: маєш дитину, шукай не чоловіка собі, а батька для неї. Та, народивши другого сина, жінка, певно, просто терпіла.

«Того дня вона була в хаті з немовлям і не побачила, як прийшов чоловік, — переповідає ситуацію співробітник прес–служби обласної міліції Анна Скоробагата. — Вискочила лише на гучний плач».

Сергійко гуляв у дворі з собакою, коли прийшов вітчим. Той був напідпитку і зразу почав шукати, до чого причепитися. Об’єктом став пасинок, на якого, підскочивши, Микола накричав, аби не підходив до собаки. Яку любов «тато» викликав у малого, можна судити з того, що хлопчик завмер і з переляку напісяв у штанці. Оце вже стало справжнім приводом для Миколиного роздратування: малий, бач, замочив одяг! Ухопивши палицю, що валялася поруч, почав щосили лупцювати дитину. Мати почула крики сина запізно. Втім, якби не вискочила, може, хлопчика вже й не було б...

У міліції вирішується питання про порушення кримінальної справи. Вітчиму загрожує позбавлення волі терміном до двох років. Лише до двох років...

Натомість карати батьків іншого чотирирічного хлопчика з села Жовтневе Білопільського району вже пізно. Він помер у реанімації сумської лікарні. Селищні медики допомогти малому вже не змогли. Адже він потрапив до них із надто важкою пневмонією. Та вразив їх не лише тяжкий стан дитини, а й те, що хлопчик був дуже брудним, явно довго не купаним. Щонайменше тиждень дитина сильно хворіла вдома, але батькам ніколи було звернути на це увагу. Вони постійно пиячили.

«У будинку дуже брудно, жодної іграшки ми не побачили», — розповідає «УМ» старший оперуповноважений кримінальної міліції у справах дітей Білопільської районної міліції Інна Біляченко. Мати виправдовувалася: «Та син зовсім не виглядав хворим. Не кашляв, ні на що не скаржився, лише кілька днів майже нічого не їв. А я просто думала, що він вередує... Це наша сусідка потім викликала «швидку», я сама її попросила, бо він знепритомнів».

Отак собі звичайно «дитина просто кілька днів не їла»... До речі, у свої чотири роки хлопчик майже не розмовляв і не ходив. За словами пані Біляченко, за кілька днів до хвороби брата старшу доньку горе–батьків забрали до притулку. Тоді йшлося про насильство — мати побила дівчинку. Навряд чи батькам залишать право виховувати доньку.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>