Після тяжкої хвороби на 66–му році життя у Вашингтоні Роман Купчинський відійшов «на вічну ватру» — так кажуть пластуни, одним з яких він був. Як і його батько, поручник січових стрільців, поет та журналіст Роман Купчинський, Купчинський–молодший прожив гідне життя. Разом із родиною потрапивши до США у п’ятирічному віці, Роман був активним в українській громаді та Пласті, студіював політологію, а згодом, будучи командиром стрілецького загону Армії США у В’єтнамі, здобув багато нагород. Зокрема, «Пурпурове Серце», яке від імені президента США присвоюють пораненим воякам і тим, хто загинув у бою. У 1978—88–х роках пан Купчинський був президентом відомого українського видавництва «Пролог», яке публікувало у Штатах численні матеріали самвидаву українських дисидентів.