Балканські мотиви

20.01.2010
Балканські мотиви

Одна з кулінарних болгарських візиток — «агнешка по–георгіанськи». (Фото з сайту sxc.hu.)

Болгарія для українців — трохи не рідний Крим, тільки з трохи іншим берегом Чорного моря. До колись, як жартували раніше, «шістнадцятої радянської республіки» багато хто протоптав відпочинкову стежину: в основному на море влітку , а дехто — й у зимові гори. Тому не один українець сам знає, що таке болгарська кухня. Щоправда, страви відпочинкових зон — лише бліда подоба автентичних. А ми, разом із дружиною мера одного з болгарських міст Ольгою Костовою, пропонуємо приготувати справжні балканські наїдки.

 

Уроки свекрухи Руски

Уродженка Львівщини Ольга Костова (дівоче прізвище Яремків) живе в Болгарії вже понад 20 років. Із майбутнім чоловіком жінка познайомилася у будівельному загоні, який «дислокувався» у мальовничому болгарському містечку Шумен неподалік курортної Варни. Свої перші уроки в іноземній кулінарії українка брала у свекрухи Руски: уважно дивилася, як готує болгарка, і все записувала. Госпожа Костова (так називали українку у школі, де працювала викладачем спочатку російської, а потім французької мови) сьогодні очолює мовний бізнес–центр, є головою жіночого благодійного фонду та громадської організації і дружиною мера Шумена Красиміра Костова. Коли випадає вільна годинка, Ольга готує домашнім улюблені страви болгарської кухні.

Болгари для приготування основних страв, як правило, використовують різні види м’яса у поєднанні з овочами та приправами. Як і в більшості народів, приготування їжі і тут прив’язують до календаря народних свят. Так, навесні, 6 травня, — День Георгія. У цей період популярні страви з «агнешки» — молодої баранини. Саме ягнята в давні часи були жертовними тваринами Дня святого Георгія. (Хоча цій популярності є й інше природно–біологічне пояснення: у період із середини весни і до початку літа народжується потомство в овець, частину якого використовують для приготування страв).

Серед майже непорушних кулінарних правил болгарських господинь — приготування пісної їжі з рослинними жирами, а м’ясної — із жирами тваринного походження. Для гарнірів та салатів тут використовують помідори, перець, квасолю, рис, менше — картоплю. Дуже популярні — кисле молоко і бринза.

Кулінарні візитівки

Ольга Василівна любить готувати «Боб чорбу по–монастирськи» — квасолевий суп по–болгарськи. На чотири–п’ять порцій треба взяти 200 г квасолі, цибулину, дві–три морквини, п’ять перчин, один–два помідори, 50 г оливкової олії, петрушку. Квасолю традиційно попередньо замочити щонайменше на дві–три години. Воду під час приготування зливають і заливають новою двічі: після замочування квасолі і коли вона тільки закипить. Далі додаємо дрібно нарізані цибулю, моркву, олію, перець і ставимо варити. Коли квасоля готова, додаємо дрібно нарізані помідори і залишаємо на слабкому вогні ще на 15—20 хвилин. Насамкінець посипаємо петрушкою.

Кожна болгарська «домакін» (господиня) повинна вміти готувати мусаку, каже Ольга Костова. На Балкани ця страва прийшла з Близького Сходу, де мусакою (з арабської —«охолоджена») називають своєрідну запіканку. Кожен народ: турки, греки чи то болгари внесли в рецепт цієї страви свої корективи. Щоб зробити мусаку по–болгарськи (на сім–вісім порцій), потрібно півкіло фаршу, дві цибулини, кілограм картоплі, два–три помідори, пучок петрушки, сіль; для заливки — два яйця, одна ложка борошна, 400 г кислого молока (можна взяти по 200 г сметани та кефіру). Спочатку нарізаємо цибулю і трошки присмажуємо разом із фаршем у глибокій термостійкій посудині. Далі додаємо помідори, петрушку, сіль, трохи згодом — кубики картоплі. Доливаємо воду, щоб вона ледь покрила всі інгредієнти. Тушкуємо, постійно помішуючи, доки картопля не зм’якне. Потім ставимо посудину в духовку та запікаємо мусаку при температурі 250 градусів 30—40 хвилин. Тим часом збиваємо яйця з борошном і кислим молоком, заливаємо цим соусом страву і ще ставимо її в духовку на 10—15 хвилин, щоб утворилась золотава скоринка. Перед подачею на стіл мусаку–запіканку нарізаємо на квадрати і посипаємо петрушкою.

В Україні є бойки, лемки, гуцули, у Болгарії нечисельна етнічна група — шопи. Це за їхнім рецептом усі готують шопський салат. Для порції на трьох болгари беруть по три добре достиглих помідори та болгарські перці, по два — середніх огірки та головки цибулі, 10—15 оливок, пучок петрушки та 100 г бринзи. Цибулю та перець треба нарізати тоненькими смужками, огірки і помідори — кубиками. Усе посолити і заправити оливковою олією, прикрасити оливками, зверху посипати натертою бринзою і подрібненою петрушкою. До речі, спробувати справжній шопський салат можна лише у шопів, бо, за їхнім переконанням, такої бринзи, яку готують вони, немає більше ніде.

Спомин про літо

Болгарська страва з червоного перцю — «чушка бюрек». Для неї потрібно чотири яйця, кілограм свіжого перцю червоного кольору, 250 г бринзи, пучок петрушки та кропу, по одній склянці борошна та панірувальних сухарів. Перчини, з яких вийняли серцевину, печемо в духовці з обох боків, щоб легенько потемніла верхня шкірка. Потім кладемо перчини в каструлю і накриваємо кришкою. Коли охолонуть, акуратно знімаємо верхню шкірку. Розмішуємо бринзу, одне яйце, посічені петрушку, кріп — і начиняємо такою сумішшю перець. Кожну перчину обвалюємо спочатку у борошні, потім в яйцях і нарешті — у панірувальних сухарях. У розігрітій оливковій олії обсмажуємо перчини з обох боків. Викладаємо на серветку, щоб забрати зайвий жир. На тарілці «чушку бюрек» прикрашають помідорами і петрушкою.

Холодний суп таратор підходить більше для літньої пори. Щоб його приготувати, треба дві баночки болгарського кислого молока (у нас — кефір або ряжанка), один огірок, три зубчики часнику, кріп, зерна грецьких горіхів, одну столову ложку олії, сіль за смаком. Кисле молоко виливаємо у посудину і додаємо дрібно порізані овочі, потерті горіхи, підсолюємо, наприкінці присмачуємо кількома краплями оливкової олії.

По–особливому запікають болгари яблука — по–тракійськи. Беремо п’ять яблук, одну склянку цукру, вершкове масло та трохи мелених горіхів. Із яблук вичищаємо серцевину. Один плід ріжемо на маленькі кубики, розмішуємо з цукром та розтопленою грудочкою масла — і наповнюємо ними інші яблука. У посудину викладаємо нафаршировані плоди і накриваємо фольгою, вливаємо трохи води, і ставимо у духовку на 30 хвилин. Насамкінець посипаємо меленими горіхами.

Валентина СЕМЕНЯК

 

ОСОБЛИВИЙ РЕЦЕПТ

КАПАМА ПО–ШУМЕНСЬКИ

Екзотична за смаком і такого ж вигляду — капама. Це традиційна болгарська страва, яку подають на весіллях чи інших великих сімейних святах, на Новий рік. Приміром у місті Банско — це разом тушковані, а потім розкладені на чугунній сковорідці фарширована курка (чи заєць) та кров’яна ковбаса разом із голубцями, капустою і салом. За рецептом Ольги Костової, капама — це такі собі голубці, тушковані з різними видами м’яса та квашеною капустою. Щоб приготувати капаму по–шуменськи, треба мати по півкілограма свинини, телятини та курятини, 150 г сала, склянку рису, кислу капусту, п’ять–шість зубчиків часнику, сім–вісім горошин перцю, два–три лаврових листки, одну склянку червоного вина. Спочатку треба зробити звичайні голубці. Потім кислу капусту розмішати з рисом. На дно великої термостійкої посудини нарізати сало, зверху покласти частину капусти, на неї — шматки свинини, голубці, шматки курятини, потім знову капусту з рисом. Викласти усі сеції, залити нашарування вином і водою (щоб рідина покрила усі інгредієнти). Далі капаму поставити в духовку, де висока температура, — щоб закипіла, а потім три–чотири години тушкувати страву при помірній температурі 140—160 градусів.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>