Служба безпеки України знає, кому було потрібно, аби літак Іл–76 із вантажем нелегальної зброї з Північної Кореї пов’язали з нашою країною. Після того як за «підказкою» американських спецслужб таїландські військові обшукали літак, який приземлився в Бангкоку для дозаправки, і знайшли там вантаж протитанкових гранатометів та ракет «земля–повітря», від інциденту відхрещуються всі країни, які хоч якось могли мати до того стосунок. Екіпаж літака з трьох громадян Казахстану й одного — Білорусі, вперто стверджує, що летіли до України. «Не знаю, що господарі вантажу збиралися робити з ним далі, але нас наймали довезти літак і вантаж до Києва», — заявив командир екіпажу Ільяс Ісаков.

Аби бути вояком Збройних сил України сьогодні — теж треба мати мужність. Про ці сили, як іронічно висловився один із вітчизняних політиків, можна говорити або добре, або нічого. Але доки військову службу нестимуть командири, такі як Микола Козачук, Україну голими руками ніхто не візьме. Перебуваючи певний час поза штатом через реформування своєї військової частини, пан підполковник із товаришами по службі не тільки вберіг цілісний військовий майновий комплекс від розкрадання, а й зумів згодом вивести його на рівень бойової готовності. «Цьому офіцерові, — підтвердив «УМ» співробітник Західного інформаційного центру Міноборони, підполковник Тарас Грень, — в умовах обмеженого фінансування вдалося зробити майже неможливе: спочатку він не піддався тиску з боку деяких вищих керівників і не дав знищити військовий аеродром «Коломия», а потім повернув його в стрій. Тепер на цю злітну смугу можуть сідати всі типи літаків та гелікоптерів, які є на озброєнні Повітряних сил України, а в разі потреби — й пасажирські авіалайнери».