Зала засідань саміту ООН у Копенгагені. Ні людей, ні ідей... (Рейтер.)
Президент США Барак Обама у виступі під час учорашнього (останнього) дня Конференції ООН із кліматичних змін у Копенгагені закликав численних світових лідерів об’єднатися для випрацювання заключного документа чи угоди, оскільки час спливає. Він песимістично констатував, що здантість міжнародної спільноти до колективних дій є під великим сумнівом. Справді, увесь перебіг конференції за участі делегацій 193 країн світу був хаотичним. Тиждень тому всі дружно розкритикували проект заключної угоди, який підготувала на правах господаря Данія. Потім з’явилися два альтернативні проекти — від багатих країн світу та від країн, що розвиваються. Їх не вдалося поєднати. Потім з’явився ще один проект від господарів, який також було відкинуто. Нарешті вирішили повернутися до незалежного проекту екологів, який був представлений ще на початку конференції. Гарячкові спроби дійти згоди по ньому впродовж ночі з четверга на п’ятницю виявилися невдалими.
Не допомогло навіть те, що позавчора, на день раніше від Обами, до Копенгагена прибула «важка артилерія» європейської політики — канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Ніколя Саркозі. Варто зазначити, що найбільше в досягненні угоди щодо боротьби з глобальним потеплінням був зацікавлений Євросоюз, тому його представники виявили найбільшу активність. Навіть Меркель та Саркозі склали руки.
Про те, як важко узгодити всі рухи та течії 93 країн, свідчить такий факт: за три дні до закінчення конференції дезертирувала її ведуча — данський міністр у справах захисту довкілля Конні Хедегаард. У неї не витримали нерви, і місце головуючого був змушений зайняти прем’єр Данії Ларс Расмуссен. Але й «чоловіча рука» виявилася безсилою. Вчора по обіді з’явилася компромісна пропозиція виходу з ситуації, щоб, як кажуть, зберегти обличчя. Вона полягала в тому, щоб прийняти не заключний юридично зобов’язуючий документ, а всьогонавсього декларацію, в якій буде зафіксовано обіцянку розробити в майбутньому якийсь всеохопний та компромісний документ. Тобто прийшли до того, з чого і розпочинали 8 грудня.
Учора, коли це число «УМ» здавали в друк, важко було передбачити, чим закінчиться день на конференції в Копенгагені. Можливо, компроміс таки буде знайдено в останню хвилину?
У Сірка очей позичати — щоб квотами торгувати
Кліматичний саміт ООН у Копенгагені завершився. Втім таке враження, що для української делегації він навіть не починався. Починаючи з четверга, на кліматичний саміт до столиці Данії прибули світові лідери, керівники США, Франції, Китаю, Росії, Німеччини, більшості країн світу. Україна ж не представила жодного високопосадовця! Ще в четвер увечері у програмі виступів на конференції було анонсовано доповідь віцепрем’єрміністра українського уряду Григорія Немирі. Але згодом з’ясувалося, що пан Немиря навіть не планував бути у Копенгагені.
А урядова делегація від України, яка мала працювати на саміті у складі більше 30 учасників, налічувала, за нашими даними, зо п’ять осіб на чолі з головою Національного агентства екологічних інвестицій Ігорем Лупальцовим (для порівняння: офіційна делегація Бразилії налічує до 700 представників. — Авт. ). Як не дивно, але Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, як виявилось, узагалі не брало участі в переговорному процесі. Наші співвітчизники і по сьогодні достеменно не знають, чим займалася у столиці Данії українська делегація. «Упродовж роботи на Міжнародному саміті українська делегація брала участь у переговорному процесі, представляючи та відстоюючи позицію України, спрямовану на пом’якшення зміни клімату», — сухо відповіли «УМ» у Національному агентстві екологічних інвестицій України.
Тим часом позиція України, за інформацією координатора програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христини Рудницької (вона, як представник неурядової делегації, теж перебувала в Копенгагені), залишається незмінною. «Україна бере на себе зобов’язання на 20% скоротити викиди від 1990 року, що насправді означає зростання викидів на 75% від 2007 до 2020 року, — зазначила Христина Рудницька. — За весь час саміту від української делегації не було жодного виступу, доповіді чи промови, але, судячи з документації, переданої в секретаріат на саміті, можемо зробити висновок, що позиція залишається незмінною». Як зазначили в Національному агентстві екологічних інвестицій, подальші поступки щодо скорочення викидів парникових газів можливі лише у випадку доступу до фінансових механізмів, яких Україна зараз позбавлена. «Без зовнішніх джерел фінансування накладання на нас більш жорстких зобов’язань унеможливлює зростання економіки», — кажуть в агентстві.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
