«Вони друкують! Вона не платить! Вона — це Україна?»

Мати «комерцію» з українським урядом — собі дорожче. У цьому переконалися видавництва, які прийняли цього року замовлення на випуск книжок за державною програмою «Українська книга», за якою з держбюджету фінансуються «суспільно значущі» видання. Цьогоріч фінансування програми скоротили вдвічі, видавці поставилися з розумінням — «надворі криза», й надрукували книжки власним або позиченим коштом. І от рік добігає кінця, кредитори тиснуть, книги лежать на складах, що, до речі, теж не безкоштовно, а Міністерство фінансів... мовчить. Розчарувавшись у спробах достукатися у двері Мінфіну, видавці звернулися з відкритою телеграмою до Прем’єра Юлії Тимошенко, в якій вимагають від уряду дотримання своїх фінансових зобов’язань: «Видавництва свої зобов’язання виконали. Замовник — держава Україна — мусить оплатити замовлені послуги». В іншому разі, попереджають видавці, «вся видавничо–поліграфічна галузь України опиниться на межі банкрут­ства». Під цим підписалися: «Університетське видавництво «Пульсари», видавництва «Вища школа», «Грані–Т», «Дніпро», «Етнос», «Криниця», «Либідь», «Музична Україна», «Наукова думка», «Україна», «Урожай», «Український письменник» та інші.

У тому, що справа саме за Держказначейством, переконана керівник видавничого дому «Києво–Могилянська академія» пані Віра Соловйова. За її словами, Держкомтелерадіо — відомство–куратор програми «Українська книга» — вже підготувало «платіжки», проте кошти під їх забезпечення не надходять. За словами пані Віри, на відміну від попередніх років, у 2009–му під «Українську книгу» не дали авансу, за який видавці зазвичай купують папір та інші матеріали, тож видавництво «Могилянки» взяло позику у 150 тисяч гривень під друк чотирьох книг, видання яких передбачалося і відповідними указами Президента України, зокрема видання до 90–річчя видатного українського перекладача Миколи Лукаша та збірки розсекречених документів СБУ до 70–річчя початку Другої світової війни. 31 грудня цього року спливає термін повернення позики, якщо держава не заплатить, видавництво одного з провідних українських університетів не просто зазнає збитків, а перестане існувати, а його персонал змушений буде залишити приміщення. «Ми досі не розплатилися з Білоцерківською книжковою фабрикою, яка друкувала ці книги, вони через це не можуть виплатити зарплатню своїм працівникам, — каже пані Соловйова. — Наші партнери цілком мають право позиватися на нас до суду, і коли вони це зроблять, ми опинимося на вулиці».