«Миколайчики» з тіста

16.12.2009
«Миколайчики» з тіста

Задоволення від смачних подарунків. (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)

Ви уже налаштовували дітей: якщо будуть слухняними, то Святий Миколай залишить їм під подушкою омріяну іграшку чи книжку? Пройдуть за сьогоднішнім ще два дні, настане ранок — і, розплющивши очі, ваші син чи донька відразу схопляться шукати подарунок. І малюк знайде, що хотів. Проте свято може тривати, якщо ви приготуєте дитині солодкий сюрприз — здобного «миколайчика»: дідуся–чарівника чи ялинку.

 

Малюємо на кухні

Для найменших дітлахів процес появи солодких фігурок можна перетворити на чарівне дійство: в переддень свята разом вирізати силуети зайчика, ведмедика чи дідуся з картону і пообіцяти, що фігурки перетворяться на солодкі пряники.

Тісто для «миколайчиків» готуємо, як на пряники–медівники. Спочатку просіюємо 600 г борошна разом із чайною ложкою соди, додаємо 150 г тертого на грубій тертушці маргарину — і січемо усе ножем. Потім додаємо 200 г цукру, два яйця і ще два жовтки, 150 г розтопленого меду з однією чайною ложкою суміші кориці з гвоздикою — і вимішуємо тісто. Якщо воно надто туге, додаємо 1—2 ложки сметани. Тісто треба вимішувати якомога довше, тоді фігурки гарно «підростатимуть» і будуть не збитими, а м’якими. Щоб тісто відпочило і згрупувалося, його накривають і, щонайменше на пару годин, ставлять у холодне місце. З охолодженого тіста розкачують тонкий корж (завтовшки 0,2 см) і, прикладаючи картонний силует, акуратно вирізають фігурки, кладуть їх на змащене жиром деко (ще краще, на проолієний папір для випікання) і мажуть зверху збитим яйцем. Випікають у розігрітій до 200 градусів духовці до золотавого кольору. Головне — не перетримати, бо пересушені пряники–фігурки — тверді і не смачні.

Дуже відповідально — розмальовувати «миколайчиків». Це треба робити, поки пряники ще гарячі. Тому різнокольорові харчові помадки готуємо заздалегідь. Зважте, що цукор–пудру треба розтирати з білком дерев’яною ложкою (ще й в один бік) хвилин п’ятнадцять. Якщо потрібна кислувата біла помадка, до основних інгредієнтів додають трохи соку цитрини; щоб отримати коричневий колір — ложку какао чи трохи розтопленого шоколаду; рожевий — кілька краплин малинового чи трояндового сиропу.

Здобного українського Санту можна зробити за спрощеною схемою, маючи прямокутний пряник чи печиво, харчову помадку, вирізану з листівки голову Діда Мороза та клаптики вати і фольги. Прямокутник — це погруддя, яке розмальовуємо помадкою, як жупан. До нього прикладаємо голову з листівки, до неї вату — бороду, і фольгу — шапку.

Якщо хочете зліпити солодких пташок із тіста, можете зробити його за таким рецептом. Одну склянку молока закип’ятити і додати 50 г вершкового масла чи маргарину. Потім запарити 200 г борошна, акуратно розмішуючи, щоб утворилася однорідна маса без грудочок, і замісити тісто, додаючи 300 г борошна. Випікати, попередньо змастивши збитим білком.

Не в лісі народилася ялинка

Колишня львів’янка, а тепер киянка Тетяна Бєгма, — досвідчена господиня. Вона вже не раз готувала до свят торт «Ялинка», для якого важливі форма і зміст. Рецептом цього кулінарного витвору Тетяна ділиться з читачами «УМ».

Для основи «Ялинки» можна зробити будь–які коржі. Тетяна випікає медові: склянку цукру розтирає з трьома яйцями, вливає 200 г сметани, склянку меду та всипає три склянки борошна. Після додавання кожного чергового інгредієнта суміш треба ретельно розтирати, щоб утворилася однорідна маса. Тісто, що за консистенцією нагадує густу сметану, треба розділити навпіл і розлити у круглі форми, змащені вершковим маслом чи маргарином і посипані подрібненими сухарями чи манкою. Перед тим як виливати тісто, у кожну порцію треба додати трохи соди, погашеної оцтом (півчайної ложки). Випікати при температурі 180—200 градусів 20—30 хвилин. Готові коржі охолодити, розрізати і перемастити кремом.

Для крему відварюємо цілими дві–три апельсини у шкірці упродовж 20—30 хвилин. Коли вони охолонуть, пропускаємо їх (зі шкуринками) двічі через м’ясорубку чи подрібнюємо у блендері. На сковорідці підсмажуємо до золотавого кольору 4 столові ложки борошна, додаємо 150 г вершкового масла, по склянці цукру та холодного молока. Постійно перемішуючи, варимо, поки не загусне. Коли заварний крем охолоне, додаємо до нього перекручені апельсини, 200—300 г м’якого вершкового масла — і все добре збиваємо.

Щоб на готовій основі звести надбудову–ялинку, згодиться листкове тісто. Найпростіше — купити його у магазині. 250—300 г розкачати (товщина — близько 3 мм) і вирізати ножем 8—10 зірочок від великої (трохи меншого діаметру, ніж торт–основа) до малої та кілька невеликих трикутників, з яких потім викладатимемо верхівку. Ці фігурки слід поколоти і випікати, як звичайні пряники.

Коли вибудовуємо торт, кожен корж тіста перемащуємо кремом. Проте власне ялинку потрібно ще скріплювати зубочисткою, інакше тістове дерево на столі почне перехилятися. Готовий торт притрушуємо кольоровою або білою кокосовою стружкою чи цукровою пудрою.

 

РЕЦЕПТИ
Основи для тортів

Бісквіт. Змішати п’ять яєць і склянку цукру, додати склянку борошна і добре збити міксером. Спечений бісквіт розрізати вздовж на дві частини.

Сметанна здоба з какао. Збити разом 100 г сметани, 150 г цукру та одне яйце до повного розчинення солодкого компонента. Додати пів чайної ложки соди, погашеної оцтом, та півсклянки борошна, попередньо змішаного з чайною ложкою какао–порошку.

Шоколадно–бананова здоба. Чотири почищені банани треба подрібнити у блендері, додати чверть склянки сметани та 1 чайну ложку ванільного цукру — і збити. Перемішати дві склянки борошна з пакетиком розпушувача для тіста. Розтерти 100 г маргарину зі склянкою цукру, почергово додаючи два яйця, потім поступово ввести у тісто борошно і бананову суміш (першою і останньою порцією має бути борошно). Далі натерти 100 г шоколаду і перемішати з тістом. З цього тіста ви маєте випекти три коржі.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>