Гроші з повітря

Україна готова скоротити викиди парникових газів до 2020 року на 20% (відносно рівня 1990 року) — такою є позиція нашої країни в Копенгагені. Її на конференції зі зміни клімату озвучили представники Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України та Національного агентства екологічних інвестицій. Це, як мінімум, дивує, адже сьогодні наша країна вже викидає на 55% менше парникових газів, ніж у 1990 році. (Це сталося внаслідок різкого, порівняно з часами СРСР, скорочення промислового виробництва). «Сьогодні Україна викидає половину від сукупності викидів 1990 року, і тому зобов’язання скоротити викиди на 20% від рівня 1990 року насправді означає зростання у 1,7 раза», — каже представник робочої групи України зі змін клімату Олексій Пасюк.

Водночас сьогодні наша держава не порушує жодних норм Кіотського протоколу. Втім, за словами екологів, українська позиція залишається найбільш неконструктивною. «Позиція України є необґрунтованою та політично не доцільною», — сказала в коментарі «УМ» Христина Рудницька, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України, яка зараз перебуває в Копенгагені. За дослідженням ЄС щодо розподілу зобов’язань серед індустріально розвинених країн, Україна має зобов’язатися скоротити викиди на 10% від сьогоднішнього рівня або на 60% від рівня 1990 року. Втім наша країна не хоче брати на себе таку відповідальність.

А навіщо? Адже сьогодні, за словами Христини Рудницької, Україна заробляє чималі гроші на повітрі в буквальному сенсі слова, й небажання зменшувати квоту на викиди парникових газів має суто комерційний характер. Так, упродовж п’ятиріччя уряд планує заробити на торгівлі квотами близько 12 мільярдів євро. Вже цієї весни Україна продала Японії 30 мільйонів квот на суму 300 мільйонів доларів. Таку ж угоду планують укласти з Японією і на наступний рік.

Досі залишається не зрозумілим, на які проекти Національне агентство екологічних інвестицій витрачає кошти, отримані внаслідок продажу квот, або ж у чиїй кишені ці гроші, зрештою, осідають, говорить пані Рудницька. Формально кошти, отримані від торгівлі квотами на викиди парникових газів, повинні витрачати на екологічні проекти, втім досі ця інформація була закритою для громадськості. Представники низки неурядових організацій зі зміни клімату вже подали на Національне агентство екологічних інвестицій до суду. Вони звинувачують агенцію у приховуванні інформації про продаж українських квот.

ДОВІДКА«УМ»

Україна підписала Кіотський протокол 15 березня 1999 року, а ратифікувала його лише в 2004 році із зобов’язанням не перевищувати до 2012 року обсягу викидів, які мала в 1990 році. Реальні викиди на 2004 рік становили лише 45% від обсягу 1990 року. Попри це, за даними рамкової конвенції ООН, Україна займає десяте місце у переліку країн, які найбільше забруднюють атмосферу парниковими викидами. У 2007 році найбільша частка викидів парникових газів в Україні припадала на діоксид вуглецю — 75,5% (наслідок спалювання палива). Викиди метану складали 18,4 відсотка всіх викидів (найбільші обсяги викидів — з вугільних шахт), а окису азоту — 6,1% (найбільшим джерелом викидів є сільськогосподарські ґрунти).