Рецепт Кука. Рецензія на книжку Володимир В'ятровича про останнього генерала УПА, частина друга
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
Соліст гуртів «PoliКарп» і «Божичі» Валерій Гладунець організовує «Етнічні вівторки», як для себе. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)
На початку року у приватній розмові батько перших у Києві етно–диско–вечорниць Олег Скрипка жалівся «УМ», що в столиці народну забаву не вигідно проводити. Мовляв, на квитках не заробиш, слави не здобудеш, організовувати вечірки варто вряди–годи, щоб не забували, але й не звикали. Етно–диско–вечорниці у стилі Скрипки, які розпочнуться 4 грудня в Одесі, набули присмаку не народної забави в затишному куточку, куди зимовими вечорами тягнеться молодь, ніби там медом намазано, а масового дійства. Із залу при Могилянці зі своїм проектом він перейшов у Палац спорту, де 7 січня на широку ногу відгуляє свої вечорниці. «Якщо б у Києві був клуб, де б вчили народних танців і виступали етнічні колективи, я б з радістю туди заходив повеселитися», — зізнається Скрипка. Тепер Олег зможе щовівторка повправлятися у гопаку в арт–клубі «Київ», що в кінотеатрі «Київ». Першого грудня тут стартував проект «Етнічний вівторок», який запровадили Анна Балакир, співорганізатор фестивалю «Рожаниця», та учасник колективу «Божичі», керманич мистецького об’єднання «Глечик» Валерій Гладунець.
Просто вражає перехід із більярдного залу в арт–клуб, де стіни прикрашають старовинні рушники, на гойдалках колихаються вишиті сорочки і безперервно звучить автентична музика. Мене відразу понесло до білого пухнастого янголятка, яке тьмяно освічував каганець. Майстриня Наталя Циголко на моє примружене розглядання шматка бавовни сказала, що світло у клубі на майстер–класах не вмикають, щоб відтворити атмосферу старовини. «Найбільша смужка буде тулубом для ангела, найменша, та що жовтенька — волоссям», — Наталя радить розкласти по купках бавовну. Через 15 хвилин під пильним наглядом дівчини в чотирьох її учнів виходять білі із золотистими прожилками янголятка. «Принесла з собою бавовняну бабусю, дідуся, колобочка з горіхом всередині. Такі ляльки треба робити голкою. Це вже значно складніше. Коли матиму постійних учнів на «Етнічному вівторку», тоді до голки привчатиму», — каже Наталя Циголко.
По сусідству народна майстриня Ірина Суликовська вчить маленьку дівчинку робити ляльки–мотанки зі шматків тканини. Дитя весь час крутиться, але майстриня наполегливо пояснює, що й куди замотувати і в дівчинки теж виходить чудова квітчаста Маруся. Найменше людей біля стола з вишиванням. Дівчата розмалювали схеми, показують узори. Глянеш і лячно стає. Техніка складна, а часу обмаль. «Хрестику не більше 100 років. На наших майстер–класах його не буде. Ми вчимо старовинну техніку. Візерунки взяли в Музеї Гончара. За один вечір можна опанувати один шов, а таких у народі є понад 200», — розповідає вишивальниця Марина Дудко. А тим часом її спокійний голос заглушує показ документальної стрічки режисера Ганни Яровенко «Фієста».
«Ми вже розписали програму на місяць наперед. Майстрині будуть періодично змінюватися. Щовівторка гратимуть різні етнорокові гурти та автентичні колективи. Маємо наміри робити не тільки українські етнічні вівторки, а й балканські, французькі та інших народів. Для цих вечірок продумуватимемо найменші нюанси — від майстринь і дизайну клубу до виконавців і танців, — ділиться планами Анна Балакир. — Ми не маємо спонсорів. Розраховуємо тільки на квитки. На вечорницях не зароблятимемо. Сподіваємося, що виручки вистачить, аби оплатити гонорари. Ми розуміємо, що на етнічні вечори не буде масового припливу. І рекламою не дуже хочемо займатися. Нехай це краще буде андеґраунд».
На весь вечір вхід коштує 100 грн, а після 20.00, коли в клубі владарюють музиканти, — по 50 грн. Є знижка для студентів. Не дивно, що на виступи «Божичів», «Пропалої Грамоти», «PoliКарп» та «ДримбаДаДзиги» зібралося доволі багато молоді. Ті, хто були передовими на уроках народного танцю, чомусь позадкували до виходу з появою на сцені гурту «Пропала Грамота». Дехто з вишиванки переодягнувся у звичайний одяг і, тихо причаївшись на лаві, спостерігав, як вар’ювали під етнорок. Але, що дивно, нікого не обурювало, що на вечорницях намішали автентику з сучасною музикою.
Наступного вівторка після традиційних майстер–класів і перегляду фільму виступатимуть «Божичі», «АтмАсфера», а дніпропетровський «Вертеп» презентуватиме новий диск.
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
За кілька кроків від Софійського собору, в затишному провулку, з’явилася крамниця, заради якої засновниці українського бренду два роки об’їжджали столітні майстерні Європи та Азії. >>
Презентація першого тому «Повного зібрання творів» Василя Стуса відбулася у четвер, 14 травня, на Хрещатику в київській книгарні «Сенс». >>
В одинадцяти містах за участі творчої команди з кінця квітня показали психологічну драму «Втомлені» у межах промотуру: Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси. >>
Від середини 2000-х в Україні видано стільки книжок про УПА (дослідження, мемуари, романи), що ніяк бути необізнаним у тому періоді нашої історії. >>
У межах однієї з найпомітніших мистецьких подій — Венеційської бієнале, цьогоріч 61-шої, українці намагаються багатьма голосами і в різний спосіб нагадати про повномасштабну війну росії проти нашої незалежної держави. >>