У Європейського Союзу відтепер є Основний закон. Учора набула чинності Лісабонська угода — замінник Конституції для 27 країн–членів ЄС. Згідно з цим актом, запроваджуються дві нові ключові посади — президента Євросоюзу та глави зовнішньополітичного відомства. Але головне, що документ має на меті спрощення процедури ухвалення рішень у рамках Європейського Союзу та підсилення його ролі у світовій політиці.

Міжнародний суд у Гаазі вчора почав розгляд справи за позовом Сербії про законність одностороннього проголошення незалежності сербською провінцією Косово. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, це вперше на розгляд Верховного Суду ООН винесено питання про відповідність відділення території від країни міжнародному законодавству. Незважаючи на те, що проголошену в лютому 2008 року незалежність Косова визнали вже 63 країни світу, Сербія відмовляється погодитися із втратою частини своєї території.

Через рік шотландці на референдумі визначатимуться, чи хочуть вони, аби Шотландія стала незалежною. Представляючи в Единбурзі так звану Білу книгу, тобто дорожню карту руху до незалежності, перший міністр (глава виконавчої влади) Шотландії Алекс Салмонд наголосив, що незалежність надасть країні можливість встановити з Англією нове та відповідне ХХІ століттю «партнерство рівних». А також дозволить місцевому уряду більш ефективно проводити власну економічну політику, напряму спілкуватися з Європою та «прибрати ядерні боєголовки «Трайдент» зі своєї землі».

Учора для початку депутати мусили розібратися з регламентом. Як відомо, Конституційний Суд визнав неконституційним документ, за яким працював парламент, — закон про організацію і порядок діяльності Верховної Ради. Цей акт важко назвати законом, бо він складався з одного (!) речення. Відтак парламенту треба було схвалити закон, який упорядковував би її роботу.

Як відомо, Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Цивільного кодексу України про відшкодування моральної шкоди».

Дух майдану Незалежності, який став епіцентром подій не лише в Україні, а й, мабуть, у Європі, вирішив відчути Віктор Пінчук — зять тодішнього Президента Леоніда Кучми. Олігарх, котрий перед тим за безцінь придбав «Криворіжсталь», прийшов у наметове містечко з донькою. Він фотографувався з революціонерами і роздавав автографи. Одному написав: «Усе буде добре».

Бурхливе завершення ХХ століття подарувало Сполученим Шатам Америки дві провідні геополітичні концепції. Зміст першої викладений у вже дещо призабутій «Геополітичній шахівниці» — праці відомого політолога родом із Польщі Збігнєва Бжезинського. Другу концепцію, не менш захопливу, висунув ще один американський учений, філософ історії Самуель Гантінгтон у своєму творі «Зіткнення цивілізацій». На цей твір, зокрема, полюбляє посилатися політолог Андрій Єрмолаєв — за даними інтернет–видання «Українська правда», не останній дорадник Віктора Януковича.

Не вникаючи глибоко в суть обох концепцій, варто нагадати, що чимало сучасних українських інтелектуалів стверджує: риторика Гантінгтона небезпечна для України і краще її не зачіпати. Адже в «Зіткненні цивілізацій» американський політолог ділить світ на цивілізаційні плити за релігійними, мовними та ментальними ознаками і прогнозує розкол України на «уніатський» Захід та «православний» Схід. Сам Гантінгтон відзначає чимало протиріч у власній концепції, проте радить не звертати на них увагу, як на такі, що є неминучими для будь–якого комплексного історіософського підходу. Утім, зауважмо, що й концепція Бжезинського не оминає серйозних конфліктів на пострадянському просторі, а заборонений плід — навдивовижу солодкий. Чи варто накладати табу на такі теми, як, поділ країни, федералізація, мовне й релігійне питання? Можливо, навпаки, українському суспільству буде легше їх вирішити через відкриті дискусії?

Отож, на тлі перипетій навколо вибору геополітичного вектора та пошуків Україною власного місця на політичній карті світу пропоную розглянути питання «До якої цивілізації належить Україна» за ознаками, що ними Самуель Гантінгтон окреслює Захід. А також ще раз «прикинути» найкращий варіант геополітичної будови навколо України.

Конституційний Суд опинився у матеріальній залежності від органів виконавчої влади. В цьому переконані посадовці Рахункової палати, які днями оприлюднили відповідну заяву. «За відсутності законодавчо затверджених нормативів фінансового забезпечення КС він цілком залежить від Мінфіну, — йдеться у повідомленні Рахункової. — Такий порядок створює ризики адміністративного впливу на правосуддя шляхом обмеження обсягів фінансування заходів з організаційного забезпечення діяльності Суду та матеріального і побутового забезпечення суддів».