Позавчора ввечері українців потішила звісточка з Москви. Делегація НАК «Нафтогаз України», очолювана керівником компанії Олегом Дубиною, з другої спроби таки підписала зміни до двостороннього контракту. Відтепер Росія вже не має юридичного права штрафувати нашу державу за недобір газу. У домовленостях, які зафіксував на папері представник «Газпрому», йдеться, що на 2010–й контрактна кількість газу з 52 млрд. кубометрів знижена до 33,75 мільярда.

Конференція «Покоління–XXI в Росії і Україні», яка вже встигла стати скандальною, відбулася вчора в агентстві «Українські новини». Експерти, серед яких, зокрема, — виконавчий директор російського агентства «Євразійський монітор», експерт російського Фонду українсько–російських гуманітарних зв’язків «Визнання» Сергій Борисов та експерт російського Фонду «Громадська думка» Лариса Паутова, виступали з доповідями на тему соціально–політичних настроїв молоді країн СНД. Модератором заходу мала виступити генеральний директор фонду «Визнання» Олена Миськова. Утім її так і не дочекались — 24 листопада українські прикордонники затримали пані Миськову та президента фонду «Визнання» Володимира Фролова в аеропорту «Бориспіль». У СБУ ситуацію пояснили забороною двом російським ученим в’їжджати в Україну на підставі статті 25 Закону «Про правовий статус іноземців і осіб без громадянства».

На початку тижня за 18 миль від узбережжя Беніну на Заході Африки шестеро піратів на моторному човні наблизилися до німецького танкера «Канкале Стар», висадилися на палубу і змусили моряків віддати готівку з сейфа судна. Моряки вчинили опір і навіть захопили у полон одного з піратів, проте старший механік судна, українець, загинув, ще чотирьох моряків поранено. Про це розповів капітан судна — громадянин Латвії. Уже після нападу військовий корабель Беніну пришвартувався біля танкера, і моряки передали пірата поліції. Той назвався нігерійцем із міста на кордоні з Беніном.

Учора в центрі Києва відкрито оновлену документально–художню виставку «Голодомор 1932—33 років — геноцид українського народу», базовану на розсекречених архівних документах СБУ. І презентовано кілька нових книг про Голодомор. Зокрема, видання 28 мовами світу праці Рафаеля Лемкіна «Радянський геноцид в Україні». Відомо, що Лемкін — автор терміна «геноцид» та ініціатор Конвенції про геноцид. Ще в 1953 році цей видатний правознавець переконливо довів, що Голодомор був саме геноцидом. Перше видання його праці, а також книгу «Великий терор» Роберта Конквеста в перекладі українською, профінансував Благодійний фонд «Україна 3000». Презентовано також інші видання — збірник досі невідомих документів про Голодомор 1932—1933 років з архівів спеціальних служб Польщі та СРСР та дослідження Володимира Василенка «Голодомор 1932—1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка».

Інцидент стався приблизно о восьмій ранку. Відпливши від російського Єйська, грузинський суховантаж «Берил» уже наближався до порту «Кавказ». За інформацією диспетчерської служби Азово–Чорноморського морського пароплавства, зіткнення «Берила» з однотипним судном «Санта–Вікторія» (Туреччина) відбулося в умовах поганої видимості. В результаті «Берил» затонув, а його екіпаж у складі 10 чоловік було піднято на борт турецького суховантажу. Капітан «Санта–Вікторії» вийшов на зв’язок із відповідними службами і запевнив, що ніхто не постраждав, а потреби в додатковій допомозі немає.

Резонансна справа щодо вбивства солдата–строковика Антона Морозова капітаном Віктором Карповим, яке сталося 15 листопада, набирає обертів. Як повідомляла «УМ», надзвичайна подія сталася у військовій частині А0666 Одеського гарнізону. За даними Главку військових прокуратур ГПУ, ще 15 листопада військовий прокурор Одеського гарнізону порушив кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК (порушення правил поводження зі зброєю, що заподіяло смерть потерпілого). У цей же день, після виконання першочергових слідчих дій, порушено кримінальну справу щодо командира мінометної батареї військової частини А0666 капітана Віктора Карпова за ч. 2 ст. 414 та ч. 1 ст. 421 КК (порушення особою, яка входить у добовий наряд частини статутних правил внутрішньої служби, яке спричинило тяжкі наслідки, запобігання яким входило в обов’язки даної особи).

Учора зранку жителі Печерського району недорахувалися одного з «сусідів». На місці колишнього монумента Григорію Петровському, що у сквері біля Європейської площі, в самому центрі Києва, лежав порізаний на шматки постамент, де ще день тому зручно «сидів» один з організаторів Голодомору в Україні. Як розказав «УМ» Геннадій Гера, директор КП «Дирекція реставраційно–відновних робіт», пам’ятник прибрали рано–вранці, ще до початку робочого дня, поки не було великого напливу машин — начебто щоб не створювати дорожню пробку. «Сам монумент ми не нищили, а просто демонтували. Його зберігатимуть, доки міська влада не вирішить питання з побудовою спеціального парку, де виставлятимуть пам’ятники комуністичної доби». Комунальне підприємство діяло згідно з постановою Київміськ­держадміністрації від 29 вересня.