Президента Європи обрали за вечерею

20.11.2009

Учора керівники країн–членів Євросоюзу зібралися у Брюсселі, щоб обрати голову Ради ЄС (простіше цю посаду називають президентською) та його заступника — нового міністра закордонних справ Союзу. Такою є вимога Лісабонського договору, що мусить набути чинності вже 1 грудня. Неформальний саміт було заплановано на другу половину дня, а «голосування» за конкретні кандидатури проходило наприкінці дня, по–світському — під час вечері.

Коли версталося це число «УМ», на жаль, ім’я першого в історії президента Європи ще не було відоме. Відомим був лише фаворит «гонки» — таким європейські аналітики називали скромного, невідомого широкій публіці 62–річного прем’єр–міністра Бельгії Хермана ван Ромпея. Він уміє знаходити компроміси у найскладніших політичних ситуаціях, про що свідчить минулорічна криза в Бельгії, коли країна через суперечності фламандців та валлонів стояла на межі розпаду, і лише після призначення головою уряду фламандця ван Ромпея вдалося запобігти катастрофі.

Головним суперником Хермана ван Ромпея називали прем’єра сусідніх Нідерландів Яна–Петера Балкененде. Проте його мінусом спостерігачі називають використання у політичних цілях Гаазького трибуналу (Міжнародний суд з військових злочинів квартирує саме у Голландії). Зокрема, Балкененде наполягав на видачі Белградом трибуналу лідерів боснійських сербів і загалом був жорстким противником інтеграції Сербії в ЄС, тоді як великі країни союзу, насамперед Франція, намагалися обіцянкою членства в ЄС умиротворити Белград щодо питання з наданням Косову незалежності. Ім’я ще одного кандидата, який раніше вважався лідером «президентських симпатій», — екс–прем’єра Великої Британії Тоні Блера, останнім часом зникло в цьому контексті з газетних шпальт. Решта Європи не можуть все–таки пробачити йому британського євроскептицизму, певної відстороненості (батьківщина Блера зберегла свою національну валюту, не входить у деякі структурні підрозділи ЄС, зрештою є відокремленим від континенту островом і відповідно поводиться), на карб Блерові поставлено і підігрування Сполученим Штатам під час військової кампанії в Іраку.

Проте президент ЄС — радше, дорадча посада, щось на зразок британської королеви. Так, у Лісабонських документах прописано, що він «головує та керує роботою Європейської Ради, готує засідання, сприяє досягненню згоди серед лідерів країн–членів Союзу». Інша справа — міністр закордонних справ, функції якого донині виконував Хав’єр Солана, щоправда, статус його звучав дещо інакше — комісар із питань зовнішньої та оборонної політики. Після набуття чинності Лісабонського договору високий представник ЄС у закордонних справах стає «міністром з розширеними повноваженнями», окрім політичних важелів йому в руки буде надано й економічні (отож посаду комісара із зовнішньоекономічних зв’язків, яку дотепер обіймала Беніта Ферреро–Вальднер, буде анульовано), і загалом глава європейської дипломатії відтак матиме статус віце–президента ЄС.

На цю посаду ще вчора вранці європейські оглядачі пророкували міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Мелібдена, йому на п’яти в рейтингу наступав його італійський колега Массімо Д’алема.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>